Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> Пісні українських радянських композиторів

Пісні українських радянських композиторів

Назва:
Пісні українських радянських композиторів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,07 KB
Завантажень:
470
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат
на тему:
Пісні українських радянських композиторів


В українській радянській музиці помітне місце посідає пісня. В ній відбиваються важливі події нашого суспільного життя, розкриваються почуття людей, їхні думки, прагнення, мрії. Вона нескладна для сприйняття і виконання, отже більш доступна широким масам, ніж інші музичні жанри. Звідси й назва її — радянська масова пісня.
Наші музично-культурні діячі вважали, що через пісню лежить найкоротший шлях до пізнання великого мистецтва музики. У численних хатах-читальнях, клубах велася гурткова робота, чільне місце в якій займав хоровий спів. Важливими масовими заходами були музичні свята, огляди, фестивалі тощо. Для керівництва цим культурним процесом музиканти Києва та інших міст об'єдналися (1922 рік) у музичне товариство, назване ім'ям видатного українського композитора Миколи Леонтовича.
Пісенна творчість українських радянських композиторів багата й різноманітна. В перші пореволюційні роки в цьому жанрі працювали українські композитори-класики: Микола Леонтович (1877— 1921), Кирило Стеценко (1882-1922) і Яків Степовий (1883—1921).
У той час мелодії знайомих пісень часто співалися з новими словами, як наприклад, відома народна пісня «Гей, не дивуйте, добрії люди» або народна колядка «Добрий вечір тобі», оброблена К. Стеценком на початку століття. Деякі свої твори композитори писали в характері народних пісень. Прикладом може служити сатирична пісня «Прийшла в церкву стара баба» Я. Степового на слова С. Руданського (50).
Характер її ігровий, з рисами танцювальності.
У перші радянські роки написав свої пісні К. Стеценко. Це пісня-гімн «Живи, Україно», хор «Перше Травня» і солоспіви «Гроза пройшла», «Порвалися струни на арфі». В них він зумів поєднати піднесений характер і маршові ритми з лірично-розспівною мелодією.
Праця трудівника стала однією з головних тем у творчості молодих радянських митців. У піснях втілилися почуття звільненої людини, оспівувалось нове життя, звучала віра у краще майбутнє.
К. Богуславський (1895—1941).
У «Марші» Костянтина Богуславського (1895—1941) на вірш Володимира Сосюри оспівано нещодавно відгримілу громадянську війну. Радість вільної праці передано в пісні К. Богуславського на слова Івана Шевченка «Дванадцять косарів». Розлого ллється мелодія, малюючи неосяжні степові простори. Друга половина пісні з моменту вступу другого голосу, який ритмічно контрастує мелодії, набуває іншого, близького до маршу звучання (51).
Значно складнішим є твір Михайла Вериківського (1896—1962) на слова Лесі Колосок «Прапор червоний». Крайні частини пісні мають маршовий характер. Урочисто-піднесений приспів втілює любов до рідного краю, до Вітчизни. Зміну характеру музики у приспіві підкреслено переходом у чотиридольний метр та новим фактурним рисунком — одноголосна поспівка чергується з багатоголосними репліками всього хору (52).
Цілий ряд пісень у перше пожовтневе десятиліття написали також композитори Пилип Козицький (1893—1960), Лев Ревуцький (1889—1977), Григорій Верьовка (1895—1964),. Федір Попадич (1877—1943), Василь Верховинець (1880—1938). Назвемо «Уперед» Л. Ревуцького, «Нехай собі та й шумлять дуби» Г. Верьовки і «Юнацький марш» П. Козицького. Зазначимо також, що у 1925 році вийшла друком праця «Масовий спів» (її автори — П. Козицький і К. Богуславський) про організацію співочої справи серед населення.
Подальший розвиток радянської пісні пов'язаний з новими темами. Свої кращі пісні пишуть М. Коляда, Г. Верьовка, П. Козицький, Л. Ревуцький, а в російській музиці — О. Давиденко, І. Дунаєвський, В. Захаров тощо.
У пісні «Ой чого ти, земле, молодіти стала» Г. Верьовки оспівується рідна земля, краса якої порівнюється з красою святково вдягненої дівчини. Проста, по-народному розспівана мелодія творить яскравий, художньо довершений музичний образ (53).
Г. Верьовка
(1895-1964)
«Пісня про Пашу Ангеліну» Л. Ревуцького (слова народні) присвячена дівчині-трактористці Паші Ангеліній та її бригаді.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Пісні українських радянських композиторів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок