Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> Методика роботи над поліфонічними творами в молодших і старших класах

Методика роботи над поліфонічними творами в молодших і старших класах

Назва:
Методика роботи над поліфонічними творами в молодших і старших класах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,17 KB
Завантажень:
589
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
“Методика роботи над поліфонічними творами
в молодших і старших класах”


ПЛАН
Вступ
1. Поліфонічні твори і робота над ними для початківців
2. Робота над поліфонічними творами сучасних композиторів
3. Виховання поліфонічного звукового мислення
4. Робота нда поліфонічними творами у старших класах
Використана література
Вступ
Робота над поліфонічними творами є невід'ємною частиною навчання фортепіанного виконавського мистецтва. Адже фортепіанна музика вся поліфонічна в широкому змісті слова.
Виховання поліфонічного мислення, поліфонічного слуху, тобто здатності розчленовано, диференційовано сприймати (чути) і відтворювати на інструменті дещо поєднуваних один з одним в одночасному розвитку звукових ліній – один з найважливіших і найбільш складних розділів музичного виховання.
Сучасна фортепіанна педагогіка з великою довірою відноситься до музичного інтелекту дітей. Спираючись на досвід Б. Бартока, К. Орфа, педагог відкриває перед дитиною цікавий і складний світ поліфонічної музики вже з першого року навчання в музичній школі.
1. Поліфонічні твори і робота над ними для початківців
Поліфонічний репертуар для початківців складають легкі поліфонічні обробки народних пісень підголосочного складу, близькі та зрозумілі дітям по своєму змісту. Педагог розповідає про те, як виконувалися ці пісні в народі: починав пісню заспівувач, потім її підхоплював хор (“підголоски”), варіюючи ту ж мелодію.
Узявши, наприклад, народну пісню “Батьківщина” зі збірника “Юним піаністам” за редакцією В. Шульгіної, педагог пропонує учню виконати її “хоровим” способом, розділивши ролі: учень на уроці грає виучену партію заспівувача, а педагог, краще на іншому інструменті, тому що це додасть кожній мелодійній лінії велику рельєфність, “зображує” хор, який підхоплює мелодію заспіву. Через два-три уроку “підголоски” виконує вже учень і наочно переконується в тому, що вони не менш самостійні, ніж мелодія запівали.
Працюючи над окремими голосами, необхідно домагатися виразного і співучого виконання їх учнем. На це хочеться тим більше звернути увагу, що значення роботи над голосами учнями нерідко недооцінюється; робота проводиться формально і не доводиться до того ступеня досконалості, коли учень дійсно може виконати окремо кожний голос як мелодійну лінію. Дуже корисно при цьому вивчити кожний голос напам'ять.
Граючи з педагогом в ансамблі поперемінно обидві партії, учень не тільки чітко відчуває самостійне життя кожної з них, але і чує всю п'єсу цілком в одночасному сполученні обох голосів, що дуже полегшує найбільш важкий етап роботи – перехід обох партій у руки учня.
Для того щоб зробити дитині більш доступним розуміння поліфонії, корисно прибігати до образних аналогій і використовувати програмні твори, у яких кожний голос має свою образну характеристику. Наприклад, обробка Сорокіна пісні “Катруся весела”, названа ним “Пастухи грають на сопілці”. Двоголосна підголосочна поліфонія в цій п'єсі стає особливо доступному учню завдяки програмній назві. Дитина легко представляє тут два плани звучності: як би гру дорослого пастуха і маленького пастушка-підпаска, який підігрує на маленькій сопілочці. Ця задача звичайно захоплює учня і робота швидко просувається. Подібний спосіб освоєння поліфонічних п'єс значно підвищує інтерес до них, а головне - пробуджує у свідомості учня живе, образне сприйняття голосів. Воно і є основою емоційного й осмисленого відношення до голосоведення.
Подібним чином розучується цілий ряд інших п'єс підголосочного складу. Їх можна знайти в багатьох збірниках для початківців, наприклад: “Я музикантом стати хочу”, “Шлях до музикування”, “Піаніст - фантазер”, “Школа гри на фортепіано” за редакцією А. Миколаєва, “Збірник фортепіанних п'єс” за редакцією Ляховицької, “Юним піаністам” В. Шульгіної.
Величезну користь по розвитку основних навичок виконання поліфонії в період початкового навчання можуть принести збірники Олени Фабіановни Гнесіної “Фортепіанна абетка”, “Маленькі етюди для початківців”, “Підготовчі вправи”.
У збірниках Шульгіної “Юним піаністам”, Баренбойма “Шлях до музиціювання”, Тургенєвої “Піаніст – фантазер” до п'єс підголосочного складу даються творчі завдання, наприклад: підбери до кінця нижній голос і визнач тональність; зіграй один голос, а інший проспівай; придумай до мелодії другий голос і запиши підголосок; склади продовження верхнього голосу і так далі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Методика роботи над поліфонічними творами в молодших і старших класах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок