Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> С. С. Гулак-Артемовський (1813—1873 pp.)

С. С. Гулак-Артемовський (1813—1873 pp.)

Назва:
С. С. Гулак-Артемовський (1813—1873 pp.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,48 KB
Завантажень:
140
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат
на тему:
С. С. Гулак-Артемовський (1813—1873 pp.)


Автор опери «Запорожець за Дунаєм» Семен Степанович Гулак-Артемовський народився 4 лютого 1813 р. в містечку Городищі, кол. Київської губернії, в сім'ї священика. Дядько композитора — П. П. Гулак-Артемовський — відомий український письменник. В 1824 р. хлопчика віддали вчитися до (Київського духовного училища і тоді ж прийняли до хору завдяки доброму голосові.
У 1829 р. раптом помер батько Гулака-Артемовського, і юнак сам повинен був добувати для себе засоби до життя.
У 1838 р. в житті Гулака-Артемовського сталася знаменна подія. Великий російський композитор М. І. Глінка, тодішній капельмейстер придворної капели, був відряджений на Україну для набору співаків для капели. Глінка високо оцінив прекрасної краси і сили бас Гулака-Артемовського і запросив обдарованого юнака в капелу. З того часу Глінка не переставав брати участь в долі Гулака-Артемовського. Після приїзду в Петербург він оселив Гулака-Артемовського у себе і займався з ним музикою. Заняття з Глінкою мали величезне значення у вокальній підготовці Гулака-Артемовського. Він часто співав на музичних вечорах у Глінки, чаруючи відвідувачів цих вечорів тембром, свіжістю і силою свого голосу.
М. І. Глінка піклувався і про матеріальне становище свого учня. Навесні 1839 р. спільно з Даргомижським він улаштував концерт на користь Гулака-Артемовського з його участку. На зібрані кошти влітку того ж року Гулак-Артемовський поїхав за кордон, де незабаром, в 1840 p., дістав запрошення в оперний театр у Флоренції. Будучи за кордоном, Гулак-Артемовський не" поривав зв'язків з земляками, бував на російських сходках у Римі.
Перебуваючи за кордоном, Гулак-Артемовський мріяв якнайшвидше повернутися на батьківщину.
У 1842 р. Гулак-Артемовський повернувся в Петербург і вступив до трупи імператорських театрів «на партії високого баса».
На оперній сцені Гулак-Артемовський пробув 22 роки. Він виступав у багатьох операх і створив ряд чудових сценічних образів. Однією з кращих його ролей була партія Руслана в опері Глінки «Руслан і Людмила». В численних рецензіях того часу відзначається його рідкісний щодо краси, сили і широти діапазону голос, добра школа вокальної майстерності, чудова акторська гра. Глінка високо оцінив артистичний талант Гулака-Артемовського і не раз писав про нього у своїх «Записках». Дуже високої думки був про Гулака-Артемовського видатний російський композитор і критик О. Серов.
З відзивів, що збереглися про Гулака-Артемовського як про видатного співака й актора особливий інтерес становлять висловлювання великого українського поета Т. Г. Шевченка.
ІУ 1851 р. Гулак-Артемовський поставив власну інтермедію «Українське весілля», складену з різних українських танців, хорових і сольних пісень. Сам Гулак-Артемовський виконував у ній роль запорожця-бандуриста.
В 1852 р. у свій бенефіс Гулак-Артемовський поставив створений ним же водевіль «Ночь накануне Иванова дня». Дія цього «водевіля з переодяганням» основана на нескладній любовній інтризі, місце дії — батьківщина автора.
У спогадах сучасників Гулак-Артемовський характеризується як людина допитливого розуму, різносторонніх інтересів, завжди дотепна, готова до живого жарту. Особливо цінним для характеристики Гулака-Артемовського є дружба його з великим українським поетом революціонером-демократом Т. Г. Шевченком, що тривала довгі роки. Гулак-Артемовський, не боячись переслідувань з боку царських властей, не раз пересилав засланому поетові гроші, не припиняв з ним листування. В листах із заслання Шевченко називає Ґулака-Артемовського «найблагороднішим з людей», «щирим, єдиним другом».
Гулак-Артемовський за своїми поглядами і симпатіями був демократом і співчував революційно-демократичному рухові, що підкреслюється його дружбою з Шевченком.
І саме його демократизм, любов до народу, близькість до народної творчості визначили основні риси його опери.
Оперу «Запорожець за Дунаєм» Гулак-Артемовський написав наприкінці своєї діяльності (1862—1863 pp.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: С. С. Гулак-Артемовський (1813—1873 pp.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок