Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> Обробка української народної пісні М.Д.Леонтовича для мішаного хору (“Пряля”)

Обробка української народної пісні М.Д.Леонтовича для мішаного хору (“Пряля”)

Назва:
Обробка української народної пісні М.Д.Леонтовича для мішаного хору (“Пряля”)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,24 KB
Завантажень:
228
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Обробка української народної пісні М.Д.Леонтовича для мішаного хору (“Пряля”)


Загальні відомості про твір
Твір “Пряля” – це обробка української народної пісні М.Д. Леонтовича для мішаного хору. Автором тексту є народ.
Хоровий жанр: обробка укр.нар.пісні
Микола Дмитрович Леонович народився 13.12.1977 р. в селі Монастирьок Брацлавського повіту на Вінниччині. Освіту він здобув у Шаргородській духовній школі та Кам’янець-Подільській семінарії. 1898 р. закінчив семінарію і поїхав працювати вчителем до Чуківської сільської школи, де організував хор і оркестр. Навчався в Петербурзькій придворній співацькій капелі.
Ранній період завершується в 1904 р. У роботі над двома збірками народних пісень для хору з Поділля спирався на творчість Лисенка. Від Лисенка Леонтович запозичив дбайливе ставлення до народної пісні, прагнення розкрити її ладові особливості, використати фактурні принципи та голосоведення. Хорова творчість – одна з найяскравіших сторінок української музики. Все своє життя композитор працював у жанрі обробки української народної пісні, досягти справжніх мистецьких вершин. Популярними і часто виконуваними стали його хорові поеми, а кілька років тому композитор М.Скорик завершив і оркестрував оригінальну оперу-балет Леонтовича “На русалчин Великдень”. У піснях раннього періоду використовує і народне підголоскові багатоголосся (“Ой від Аду”, “Летіла зозуля”) і гомофонно-гармонічне чотириголосся (Ой час-пора до куреня”).
Широко використовується сьогодні хор “Га, гаю, зелен розмаю”, а також “Мала мати одну дочку”, “Піють півні”, “Над річкою бережком”, “щедрик”. Його опера “На русалчин Великдень” ще раз засвідчила набуденний талант Леонтовича. Та завершити її йому не судилось. В січні 1921 життя композитора трагічно обірвалося. Як великий самобутній художник він торкнувся майже всіх жанрів фольклору.
Зміст літературного тексту
Важкій жіночій долі присвячено хор “Пряла”. Молода жінка відчуває неприязнь і навіть ворожість свекора. І свекруха, і свекор – злі люди, які постійно докоряють їй, не бачачи, як вона тяжко працює. Тільки чоловік жаліє її, зігріває теплим словом (Ой спи мила хороша, пішла заміж молодая, не виспалася”).
Тема: Зображення важкої жіночої долі в час кріпосницького невільництва.
Ідея: Виховання в людини здатності протистояти важким моментом долі, і коли навіть втрачається надія, все одно вірити в кращу долю.
Образи: Змальовано образливої свекрухи, що “як змія гуде” і лихого свекора, також образ молодої жіночки – прялі, яка тяжко працює і образ її чоловіка.
Форма викладу
з Музично-виражальні засоби
Жанр твору: лірична пісня.
Форма твору: куплетно-варіаційна (6 купл.)
Характеристика мелодії.
Мелодію витримано в мінорних журливих тонах. Її обсяг – мінорний пентахорд – і часте повторення в цих рамках ніби передає монотонність праці мелодії прялі. У ступі втілено основний настрій пісні. Двічі повторена фраза передає неспокій, перевтому. Особливо виразною є партія альта, що рухається по звуках верхнього тетрахорду мел.мн.
Наступна побудова починається з двоголосся, яке звучить м’яко й задушевно (сопрано і альти в терцію, сопрано і тенор в дециму). Через два такти відновлюється чотириголосся й завершується розгорнутим кадансом. У другій строфі розкриваються образ свекора і свекрухи. Початок звучить грізно, мелодію народної пісні проведено в басах, в результаті чого вона набуває жорстоких, грубих рис.
У третій – знов мелодію доручено сопрано. Фактура полегшується, баси відсутні, а тенори використано як світлу і м’яку барву.
Основне метро ритмічне зерно мелодії таке:
3. Голосоведіння: плавне
Тема мелодії проходить у вихідному, хвилеподібному, стрибкоподібному рухах:
висхідний
хвилеподібний
стрибкоподібний
Найчастіше у мелодії зустрічаються такі тривалості.
Розмір 2/4 він надає мелодії ліричності, співучості;
4. Ладотональний план мелодії.
Тональність твору мінор.
Дана тональність зберігається на протязі всього твору Мінорна тональність сприяє ніжному, наспівному, спокійному характеру твору.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Обробка української народної пісні М.Д.Леонтовича для мішаного хору (“Пряля”)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок