Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> реферат: Жіночі танці у процесі відродження української народно-сценічної хореографії 

Жіночі танці у процесі відродження української народно-сценічної хореографії  / сторінка 2

Назва:
Жіночі танці у процесі відродження української народно-сценічної хореографії 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,89 KB
Завантажень:
367
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Досить простежити ці явища на прикладі виробничих танців, які в процесі розвитку засобів виробництва видозмінюються в міру удосконалення техніки”[1,67]. Неповнота цієї характеристики, надто скромне місце, відведене архаїчним рухам, що складають основу народної хореографії, в дослідженні К. Василенка, свідчить про те, що шановний автор користувався застарілим аналітичним інструментарієм і спирався на зужилий методологічний підхід. В іншому разі, К. Василенко відзначив би в архаїчній танцювальній лексиці бодай наявність магічних (заклинальних) і маєстатичних сакральних рухів і жестів.
Магічні акти, які відтворювалися у прадавніх хороводах, мали різне функціональне призначення. Дослідники умовно ділять магічні обрядодійства на спонукальні – ті, що призначені забезпечити родючість, щастя, здоров’я, достаток землі й людині, та запобіжні – спрямовані на захист землі й людини від ворожих сил [4,1137]. Природно припустити, що ці функції заклинальної магії виражалися і в двох комплексах жіночих заклинальних жестів і танцювальних рухів, які частково збереглися в лексичному словнику української народної хореографії, а частково можуть бути реконструйовані.
Для відродження повноти і цілісності народної хореографії слід відродити різні пласти її релігійного, міфологічного змісту. Це можна зробити лише шляхом очищення первинних джерел, витоків танцювального мистецтва – жіночих ритуальних танців – від соціологічних інтерпретацій, досить характерних для мистецтвознавства радянської доби. Зокрема, слід давно вже переглянути поширені уявлення про первинність у хореографії та ігровій культурі народу рухів, які наслідують трудові процеси.
Переважання жіночого начала, загалом, характерне для культур землеробських народів, з особливою силою виявилось в українській культурі, значною мірою зумовивши її своєрідність. Однак, на нашу думку, співвідношення чоловічого й жіночого начал, властиве традиційній українській культурі, тільки певною мірою відображене в народно-сценічній хореографії ХХ століття, культовим танцем котрої був і донині залишився “Гопак”.
Народна хореографія традиційна за визначенням, а тому процеси відродження набувають в ній характеру, принципово відмінного від тих видів мистецтва, у яких оновлення виявляється в тенденціях модерністського, постмодерного, авангардистського характеру. Зокрема, шляхи оновлення жіночого танцю в українській народній хореографії на нашу думку, слід шукати в осмисленні його філософії, розкритті змісту глибинних пластів художньої образності. Якщо згадані течії оновлюють мистецтво, руйнуючи сформовані традиції, то в народній хореографії сутність оновлення полягає у процесах протилежного змісту, тобто, - у зміцненні традиційного шляхом розкриття найбільш актуальних для сучасності його граней.
Напротивагу масовій культурі, традиційна етнонаціональна культура й народне мистецтво, зокрема, хореографічне, репрезентують вічні цінності. До цих вічних цінностей відноситься й ідеал української жінки, священною іпостассю котрого є ідеал Матері-Берегині.
“Вищі цінності – вічні, і їм слід надавати перевагу над цінностями мінливими та тлінними”, - правомірно стверджує С. Гатальська у праці “Філософія культури”[2,190]. Вищі цінності існують у міфологічному середовищі: “...Священне, святість, які сприймаються інтуїцією як вищі цінності” та які в самому відчутті й “наданні переваги” існують як цінності, ближчі до абсолютної цінності. Тому міф, що оповідає якусь священну історію, першу дію, яка відбулась на початку часів і персонажами якої були боги або герої-цивілізатори, фіксує абсолютну істину. І, розповідаючи про те, як щось сталося, міф дає взірцеву модель не для самих лише ритуалів, а й для будь-яких інших аспектів людського буття: їжі, стосунків між статями, праці, навчання. А коли існують взірці, людина в щоденних учинках наслідує їх. Адже істотне слово, яким є міфічне повідомлення, слово найчастіше, як зазначав М.Гайдегер,
потрібне для того, щоб бути зрозумілим і стати набутком для всіх, стати словом на щодень”[2,190].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Жіночі танці у процесі відродження української народно-сценічної хореографії 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок