Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> Інтерпретація клавірних творів Й.С. БахаДанилюк А.С

Інтерпретація клавірних творів Й.С. БахаДанилюк А.С

Назва:
Інтерпретація клавірних творів Й.С. БахаДанилюк А.С
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,34 KB
Завантажень:
27
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Інтерпретація
клавірних творів
Й.С. Баха
Данилюк А.С


Клавірна музика була розповсюджена по всій Європі XVI – XVIII століття.
Вона відображала особливості національних культур різних країн. Назва “клавір” в старовинній музиці відносилось до інструментів різного типу: орган чембало (клавесин), клавікорд. Ці інструменти відрізнялися своєю формою, величиною способом звуковидобування.
Корінні зміни між чемболо, клавікордом, з одної сторони, і органом з другої – заключалось ще втому, що перші відносяться до структурних, а орган до духових інструментів. Загальним для них всіх являється наявність клавіатури. Дякуючи однаковій побудові клавіатури на них могли грати одні і ті самі ж музиканти.
Філіп Емануель Бах в своїй книзі починає частину “Об исполнении” слідуючими словами: “Предметами исполнения являются сила и слабкость звука.”
Почнемо з сили звучності. На протязі багатьох століть в музиці панувала помірна звучність, більш тихша, ніж та, яка характерна нашому часу .
“У клавикорда не было даже mezzo piano; блокфлейта при форсировании звука давала непроизвольно передувания; а на барочном гобоє даже опытниє исполнители не могли извлечь pianissimo. Таким образом, при динамическом чтении речи шла скорее не о контрастировании, а о нюансировке…”
З клавішних інструментів – як уже говорилося – має слабкий, зате ніжний звук. Доволі сильнішим інструментом був клавесин. Про регістрову палітру клавесину точно і корисно пише Ванда Ландовська: “Ясный и точный рисунок (сочинений Баха), свободные, смелые, а иногда внезапные обороты не соответствуют сочности тембра нашего современного фортепиано и часто просто не могут обойтись без клавесина с его тонкими уколами ясных сверкающих звуков. Живописность этой музыки, ее веселые краски светящиеся изнутри, подобно колористическим бликам старых витражей требуют регистров клавесина с его таинственным гудением и со всем богатством игры и звуковых комбинаций”.
Важлива динамічна особливість, яка характеризується виконанням старовинної музики, - ефектека, розповсюджений на протязі декількох століть до XVIII ст. Ехо-ефект зв’язаний не стільки з зменшенням сили звуку, скільки з його окраскою. Велику роль при цьому відіграв просторовий контраст.
Зрівнюючи між собою динамічні засоби фортепіано, з одної сторони, і динамічні засоби клавесину і клавікорда – з другої, то ми бачимо слідуюче:
фортепіано не володіє ні октавними подвоєннями клавесину, ні можливістю створити протискладнення звучності, засобом зміни регістрів і клавіатури;
з другої сторони, фортепіано володіє чуттєвою і рухливою динамікою широкого діапазону, що не доступне ні клавесину, ні клавікорду.
Коли Антону Рубінштейну задали питання, в чому секрет магічного впливу його гри на публіку, він відповів: “… я много труда потратил, чтобы добиться пения на фортепиано.” Коментуючи це признання Генріх Нейгаус зауважив: “Золотые слова! Они должны были бы быть выгравированы на мраморе в каждом фортепианном классе”.
Змістовність і співучість! – от що являється ключем до артистичного виконання музики Баха. І вироблятися це і друге повинно не тільки в середніх і старших класах школи, а як можна раніше, тобто з самих перших уроків. Максимальна увага учня до якості фортепіанного звуку, навіть коли йому задана вправа, гама або етюд. Це ніколи не повинно випадати з поля зору викладача.
Гра багатьох підлітків, які закінчили музичні школи, показують про глибоку закоренілу звичку вчити Баха механічно, коли пальці йдуть підсвідомо. Одна з причин – це невміння працювати в повільному темпі.
Немало зусиль в заняттях з починаючими вимагається від педагога, щоб побороти формальне відношення до динаміки, точніше до динамічних відтінків. Любу зміну сили звуку учень повинен відчувати як природню необхідність і її внутрішню логіку: посилення динаміки, зв’язане з стрімким рухом мелодії до кульмінації, а потім зменшення звучності до кінця фрази.
Початкові роки навчання в ДМШ показують, що період уже з давніх часів рахується вирішальним і дуже відповідальним етапом в формуванні майбутнього піаніста.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Інтерпретація клавірних творів Й.С. БахаДанилюк А.С

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок