Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> Музика поштових сигналів

Музика поштових сигналів

Назва:
Музика поштових сигналів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,52 KB
Завантажень:
177
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Музика поштових сигналів


Спостерігаючи за природою, людина помічала, що птахи у разі небезпеки галасливо подають сигнал тривоги, слон-вожак трубить, збираючи довкола себе стадо. Передача сигналів-звісток постала прообразом листа. Дотепер у деяких африканських племенах "звуковий лист" з одного населеного пункту в інший передають за допомогою труб або бубнів. Жителі Карпат звуками трембіти інформують про народження, смерть односельців та інші важливі події. Територіальні умови сприяють збереженню традиційної сигнальної символіки як одного з засобів спілкування.
Так, у Німеччині зв'язок виник дещо незвичайно. Коли німецькі зв'язківці трубили у ріжки, мешканці вже знали: у місто прибули м'ясники. Закуповуючи та доправляючи стада до місця продажу, м'ясники здійснювали регулярні походи по всій Німеччині. Кожна подорож зумовлювала інформаційний зв'язок, що нагадував про оказію та надавав своєрідну послугу. Для перевезення м'яса та перегону тварин їм доводилось тримати коней - саме це швидке сполучення зробило м'ясників зв'язківцями.
1516 року Римський імператор Максиміліан І та невідомий дворянин Франціско де Таксіс уклали комерційну угоду. Імператор знав, що Франціско де Таксіс зробив велику послугу його батькові, організувавши під час Італійського походу зв'язок з Німеччиною. Ця обставина спонукала імператора доручити Франціско де Таксісу налагодити сполучення між Брюсселем та Віднем. Згодом де Таксіс отримує звання імперського генерал-поштмейстера, а його підлеглі звільняються від податків. Так було покладено початок однієї з могутніх в історії зв'язку династії поштмейстерів. Династія проіснувала декілька століть. Син Максиміліана, імператор Карл V, патронував братів Франціско де Таксіс, до рук яких потрапила імперія зв'язку. Брати поділили імперію на дружні зв'язкові королівства. Матвію дістається Іспанія, Симону – Мілан, Давиду - Тіроль. Главою дому стає Іоганн-Баптист. Карл V призначає його генерал-поштмейстером у Нідерландах.
Леонгард - син Іоганна-Баптиста, третій владика поштової династії, присягає на вірність імператору. Син Леонгарда, Ламораль, отримує графський титул, а через рік - спадкоємну посаду генерал-поштмейстера. Подібно до дворян, зв'язківці Таксісів набувають право носити шпагу. Міцно тримають Таксіси права, даровані їм імператором. Тільки їхнім поштарям дозволено трубити у ріжок. Ці монопольні права ними ревно оберігались; сигнал ріжка надавав переваги цим зв'язківцям. Почувши сигнал, зустрічний екіпаж повинен був поступитись місцем Таксісовим поштарям, їхній екіпаж звільнявся від подорожньої платні. Уночі вартові міської брами, почувши ріжок, зобов'язані були відчиняти її, інші ж екіпажі залишалися до ранку поза міськими мурами.
Гра на рожку була мистецтвом. Свідоцтвом тому є звернення до звуків ріжка Баха, Гайдна, Моцарта, Шопена та інших композиторів.
Поштова імперія мала у своєму складі двадцять тисяч чиновників у блакитних мундирах з жовтими комірами та обшлагами, у чорних лакованих капелюхах, які обслуговували п'ятсот поштових установ. Рядові поштарі носили підвішений на мотузку ріжок, інші чиновники - шпаги. Графи фон Таксіс стали князями Турн-і-Таксіс, та 1806 року їхня поштова імперія припинила своє існування.
У Росії перша регулярна пошта заснована 1665 року за часів Олексія Михайловича Романова. Цю пошту було утворено для зв'язку з іноземними державами, звідси і її назва - "німецька" або "заморська". Завідувачем її був голландець Іван фон Сведен, який проклав перший поштовий маршрут Москва-Рига. Через два роки затверджується друга лінія - від Москви через Смоленськ до Литовського кордону, т.з. Віленська пошта. 1668 року фон Сведен передає свої обов'язки датчанину Леонтію Марселіусу, який починає доправляти пошту з ямщиками (до того існувала система листування повозом, тобто візком, підводою). Слово "ям", "ямщик" тюркськомовного походження - " j амсу", тобто " j ам" - поштовий двір (станція) та "су" - дійова особа. На грунті російської мови тюркське " j амсу" перетворилось за типом слів з суфіксом -щик (гонщик) на “ямщик”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Музика поштових сигналів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок