Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> Свято народної пісні та музичних інструментів України

Свято народної пісні та музичних інструментів України

Назва:
Свято народної пісні та музичних інструментів України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,78 KB
Завантажень:
437
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат з музики
Свято народної пісні та музичних інструментів України


Мета: Ознайомити учнів з історією пісні і музичних інструментів; розвивати інтерес до культурної спадщини свого народу, почуття прекрасного; виховувати інтерес до мистецтва України, повагу до митців культури, національну гордість, любов до рідної землі.
Обладнання: Український рушник, хліб-сіль, калина, набір музичних інструментів, магнітофон.
І. Історія української народної пісні.
Учні виконують українську народну пісню “Цвіте терен”.
Яке це диво дивне – українська народна пісня!
Яку владну силу таїть вона в собі!
А історія її така.
Легенда про пісню.
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Росії - владність, Польщу наділив Бог здатністю до торгівлі, італійські діти одержали хист до музики...
Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Була вона боса, одягнена у вишивану сорочку, а на волосі багрянів вінок з червоної калини.
Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
Я Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж.
Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті нема правди і волі.
Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог зупинив її.
Є у мене дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.
Узяла дівчина Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
І полинула по світу українська пісня: весела і сумна, про кохання і про розлуку.
Звучить пісня “Цвіте терен”
Пісня – це голос душі народу, поетичний вияв його співучої вдачі, образне втілення його моралі, мрій.
Зароджувалась вона у праці і в забавах, у календарних обрядах та ритуальних дійствах наших далеких предків.
Була вона з козаками і в походах, і в турецькому полоні, і на жалібних тризнах, ночувала при чумацьких вогнищах.
Пісня берегла золоту нить пам’яті, була букварем академією. Вона стояла на сторожі тих заповідних джерел, що нині живлять наше національне відродження.
Звучить українська народна пісня “Місяць і зіроньки”
Ми не знаємо, коли саме народжувалися наші пісенні перлини. Лише деякі, пов’язані з певними іменами та історичними подіями.
А календарні, обрядові і особливо ті, що розповідають про життя звірів, птахів, рослин, сягають, певно, своїм корінням у часи Київської Русі або ще глибше – у сиву праслов’янську давнину. Ми не знаємо імен тих давніх піснярів, хоч кожна пісня мала спочатку якогось конкретного автора слів і музики.
Лише з 17-18 століть доходять до нас окремі імена. У сузір’ї найславніших – легендарна Маруся Чурай, Семен Климовський, Остап Вересай, Явдоха Зуїха та багато інших наших обдарованих предків, які так і залишилися безіменними.
Враховуючи різницю в тематиці, функціях, поетиці і ритмомелодиці української пісенності, увесь її масив можна поділити на такі основні жанри:
дума: “Дума про козака Голоту”, “Маруся Богуславка”;
історична пісня: “Ой на горі та женці жнуть”, “За Сибіром сонце сходить”;
співанки-хроніки: “Ой летіла зозуленька, почала кувати”;
балади: “Ой не ходи Грицю”, “Їхали козаки із поля додому”.
Календарно-обрядова і родинно обрядова пісенність, що належить до ліричного роду, включає в себе жанри: колядки та щедрівки, веснянки, купальські, жниварські, весільні пісні та голосіння: “В пана господаря”, “Подоляночка”, “На Івана, на купала”, “По садочку ходжу”, “Тече вода каламутна”, “Взяв би я бандуру”, “Туман яром, туман долиною”.
Красу і силу народної пісні глибоко розуміли визначні діячі нашої літератури і мистецтва. Саме з піснею, з кобзарською думою пов’язував Тарас Шевченко безсмертя народного генія і славу рідної землі:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Для великого Кобзаря народна пісня була школою мудрості і правди, живою історією батьківщини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Свято народної пісні та музичних інструментів України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок