Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> Аналіз хорового твору „Ой лугами-берегами”- українська народна пісня обробка М.Д.Леонтовича

Аналіз хорового твору „Ой лугами-берегами”- українська народна пісня обробка М.Д.Леонтовича

Назва:
Аналіз хорового твору „Ой лугами-берегами”- українська народна пісня обробка М.Д.Леонтовича
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,53 KB
Завантажень:
346
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Аналіз хорового твору „Ой лугами-берегами”- українська народна пісня обробка М.Д.Леонтовича


ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ТА СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ.
 
„ОЙ ЛУГАМИ-БЕРЕГАМИ” – дрібна, яскрава квіточка з цілої низки пісень з Поділля, зібраних М. Леонтовичем. Її краса й оригінальність посилюються обробкою, зробленою композитором для мішаного хору a capela. Записана М.Леонтовичем від Рощахівського. Обробку здійснено в 1917 році.
Це лірико-побутова пісня – досить розгалужена вітка в побутовому жанрі Поділля, яка досить широко популяризується серед молоді.
Істотна риса побутових пісень – це їх зв’язок з приватним життям як суспільства, так і окремої особи. Особливо вичерпно, глибоко та яскраво
розвинено в них мотив любовний, якому віддані найкращі пісні, мелодії, глибокі за змістом і почуттями.
Микола Дмитрович Леонтович – геніальний український композитор. Найбільша його заслуга полягає в галузі хорового мистецтва. Хорова творчість є унікальною сторінкою в історії української музики, адже пов’язана,головним чином, з опрацюваням народних пісень. Налічується близько 150 обробок народних пісень у різних жанрах. Творчий метод Леонтовича передбачає граничне розкриття музично-поетичного потенціалу пісні, яка за словами композитора : ”дає не тільки одну мелодію, але й таїть в собі всі музичні можливості ( гармонію, контраст та т.д.).
Основним принципом обробки – є прагнення виявити найсуттєвіший елемент музичного образу, підкреслити його місткість найвідповіднішими для цього засобами. Звідси органічне і майстерне поєднаня прийомів народного багатоголосся і професійної музики, особливо класичної поліфонії.
Ранні обробки 1900-1906рр. – фактично не виходять за межі звичайної гармонізації, хоча в окремих з них зустрічаються цікаві поліфонічні і колористичні знахідки („ Сивий голубочку”,” Гаю, гаю зелен розмаю”). У різних обробках виявляються певні особливості опрацювання пісень різних жанрових груп: календарно-обрядових, історичних, ліричних, лірико-драматичних, жартівливих,танцювальних.
Особливе місце в його творчості займають дві обробки: „Щедрик”, ”Дударик”, в яких застосовано прийоми симфонічного розвитку. Цілий твір виростає з невеликої тризвукової наспівки, яка проводиться як своєрідне остинато в різних голосах.
Велике значення мають його твори на літературні тексти: „Льодолом”, „Літні тони” сл. В.Сосюри, „Моя пісня” сл.К.Білецювського, „Легенда” сл.М.Вороного, а також його духовна хорова музика.
СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ЛІТЕРАТУРНИМ ПЕРШОДЖЕРЕЛОМ І ВИКОРИСТАНИМ КОМПОЗИТОРОМ ТЕКСТОМ.
Відповідність між поетичною основою та музичним текстом – одне з основних питань в хоровій музиці. Це залежить від різних факторів, особливостей того чи іншого стилю.
Активне ставлення М. Леонтовича до народно-пісеного тексту дістало максимальне відображення в його творчості поетичних ідей та фольклорних тем. Перехід від одного проведення теми до наступного в куплетно-варіаційній формі обов’язково збігається у М.Леонтовича з показом дійових осіб, людей та ставлення до них героїв пісні.
Те,що народна пісня була для М.Леонтовича не пам’яткою мистецтва усній традиції, а засобом вираження його думок і почуттів, його ставлення до сучасної йому дійсності,найповніше виявляється підході композитора до народно – поетичних прообразів.Він не завжди дотримується „букви” етнографічного джерела своєї фольклорної теми,а підходив до нього творчо,розглядаючи його як вихідний матеріал,що потребує втручання художника, приведення у відповідність з наміченим загальним задумом, привнесення необхідних змін, скорочень,перестановок, введення власних віршів.
В обробках ліричних і лірико-побутових пісень переважають поліфонічні засоби: імітація, прийоми підголоскової чи контрасної поліфонії, спеціальні колористичні прийоми, такі як: „педальні звучання”, спів без слів, а також незначні зміни мелодії в кульмінаціях сприяють поглибленню основного настрою („Зеленая та ліщинонька”,”Котилася зірка”).
Ідейно-художня сутність твору – це нарікання дівчини на річку, яка забрала її коханого:
Бодай тії бистрі ріки
Очеретом заросли
Вони мого миленького
в чужиноньку занесли.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Аналіз хорового твору „Ой лугами-берегами”- українська народна пісня обробка М.Д.Леонтовича

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок