Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> реферат: Українська фортепіанна музика

Українська фортепіанна музика / сторінка 2

Назва:
Українська фортепіанна музика
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,11 KB
Завантажень:
284
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
У ній найяскравіше виступає своєрідність поліфонічного народного мислення.


Вступ п’єси – характерно народний, двотактний фрігійський заспівок у широкому упісонному викладі в інтервал через дві октави.
Виховання навичок співучої поліфонічної гри нерозривно пов’язане у цій п’єсі з застосуванням одного із складних для учнів прийомів педалізації – чергування педальної і безпедальної звучності – спрямованого на виявлення чистоти і виразності голосоведення, синтаксичної ясності мелодичного дихання.
К. Ігумнов вважав за потрібне постійне “процвітання” звукової атмосфери за допомогою невживання педалі у певних місцях, любив окремі барвисті “педальні плями” з “прошарками повітря” поміж ними.
Виразна катиленна “Мелодія” інтонаційно близька до “Української народної пісні”.
Співуче легато, пластичне динамічне нюансування, природне мелодичне дихання, епізодичне застосування педалі як засобу звукового забарвлення – ці основні виконавські прийоми розкривають образний зміст мініатюри.


“Казка” Косенка – яскрава, глибока лірико-епічна розповідь. Справді “казковим” є широкий регістровий діапазон твору. Розспівні, “билинно-богатирські”, суворі інтонації проймають ритмічно-мірний рух двооктавної унісонної мелодії у похмурому низькому регістрі на початку п’єси.
Особливо напруження поступове нагнітання звучності у другій частині п’єси. Зароджуючись у пісенних унісонах далеко, глухо, на рр у найнижчому регістрі (субконтроктаві) мелодичний рух через терцеві, секвенційні зіставлення вихідних модулюючих акордових груп приходить до загальної кульмінації твору – триоктавного унісону, що пронизливо звучить у високому регістрі.
Такої разючої сили регістровий “розворот” майже не трапляється в кантиленних п’єсах фортепіанного репертуару. Усе сказане дозволяє віднести “Казку” до найкращих ліричних п’єс радянського педагогічного репертуару.
Російська лірична вальсовість поєднана з інтонаційною характерністю українського побутового романсу, оживає у “Вальсі” Косенка.
Усі ці риси надають великої співзвучності її простоти мелодії “Вальса” в інтонаційному строї якої типово народному, м’яко чергуються звороти гармонічного і натурального мінору.
Мирно коливальні, ритмічно варійовані мелодичні фрази на фоні тонічного органного пункту спочатку відтіняються барвистими переливами мажору – мінору, а далі – заключили звучаннями мажору.
У “Танковій” яскраво втілені живі емоції масового танцю. Найнескладніші і характерно народні (мелодії) прийоми – гостро синконовані акордові “стрибки” у мелодії, остинатна фігура фону з вперто акустованим у ній тонічним звучанням – влучно розкривають образ першої частини п’єси.
Фортепіанна фактура близька до віртуозних п’єс токкатиного типу, на яких учень набирає навичок швидкості, легкості, витривалості та незалежності рухів.
Художнє втілення світу природи мальовничо передане в п’єсах “За метеликом”, “Ранку у садочку”, “Дощик”. Порив радості почувається в п’єсі “Купила ведмедика”, емоційно близький до “Новой куклы” Чайковського. Дитячі рухливі ігри знайшли своє відображення в “Скакалочці”, “Балетній сценці”, “Гумореска” – жива картина безпосередньої радості, примхливої впертості.
“Петрушка” – завзятий веселий клоун-жартівник з ритмічно загостреними вугластими рухами.
Музична мова моторних творів пройнята фолькльорними зворотами, що іноді асоціюється з ритмо-інтонаціями українських веснянок. Це помітно в ритмічній варіантності мелодичного руху (“За метеликом”) терцевому хоровому русі голосів (там же), барвистих звучаннях ІV підвищеного і ІІ зниженого ступенів мінору (“Балетна сценка”), тоніко-домінантному органному фоні (“Петрушка”) частому застосування натурального мінору та його чергувань з гармонічним, ладовій змінності тощо.
Однією з цінних піаністичних рис фактури є її істотна роль у розвитку техніки кистьової гри.
Розвиток кистьової гри відбувається в двох напрямах – на дрібній та інтервало-акордовій техніці.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему: Українська фортепіанна музика

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок