Головна Головна -> Реферати українською -> Музика -> Петро Іванович Ніщинський (1832-1896)

Петро Іванович Ніщинський (1832-1896)

Назва:
Петро Іванович Ніщинський (1832-1896)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,60 KB
Завантажень:
398
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Петро Іванович Ніщинський (1832-1896)


Творчість Петра Івановича Ніщинського відома широкому загалу любителів мистецтва на сам перед завдяки „Вечорницям”, вставній обрядовій її до найбільш популярного сценічного твору Тараса Шевченка „Назар Стодоля”, написаній 1875 року. В період, коли український театр під тиском царської цензури перебував під загрозою коли рядом царських указів (Емський, Валуєвський) було заборонено мистецька, освітня, видавнича діяльність українською мовою, поява „Вечорниць” стала не лише мистецького, але й громадського життя.
Доля Петра Ніщинського склалась досить трагічно, це ще один „загублений талант” в нашій багато віковій мистецькій спадщині. Він, як і Ведель, Шевченко, Стус, через несприятливі обставини не зміг розкритись повну міру своїх можливостей.
Він народився 21 вересня 1832 року у селі Наменці Київської губернії (сьогодні-Вінницька область) у родині убогого паламаря, який невдовзі помер (майбутньому композитору було на той час лише сім років, а його братові п’ять). Тоді мати, щоби вивести хоч якось дітей „в люди”, вона спродала все і подалась до Києва, влаштувавшись прачкою та прибиральницею. Та синів своїх все ж віддала у Києво-Софіївське духовне училище. Петро виявився напрочуд обдарованим і вже після декількох років отримав таку характеристику учителів: „Поведінки вельми скромної, здібностей відмінних, старанності зразкової, успіхів прегарних”. Крім того, наділений прекрасним голосом, він майже одразу почав співати в училищному, а потім і у великому семінарському хорі.
На розумного хлопчика з прекрасним голосом звернув увагу ієромона Антонін собі його за служку. Коли ж у 1850 році він отримав призначення Син аноду настоятелем польської церкви в Афінах, то взяв з собою вісімнадцятирічного Петра. Так Ніщинський опинився у Греції, а потім по посольських обов’язках Антоніна, побував і в Італії. У 1852 Ніщинський вступає на богословський факультет Афінського університету проте не менше, аніж богослов’ям, захоплювався поезією та музикою, навіть вчився грати на фортепіано. Завершення навчання відзначилося написанням магістерської праці та незворотнім рішенням: Ніщинський вирішив обрати не духовну, а педагогічну кар’єру, не зважаючи на умовляння Антоніна, на той час вже архмадрида.
У1857 році молодий вчений повертається у Петербург та отримує місце викладача грецької мови у духовній семінарії . саме тут, як не дивно, зростає інтерес Ніщинського до української культури; спілкування з відомими суспільними діячами, вченими, загальне захоплення поезією Шевченка не могли вплинути на його духовне формуванням. Незабутнє враження справили на нього лекції професора М. Костомарова, першого українського історика. Проте перебування в Петербурзі виявилось над складним матеріально; на скромну платню вчителя Ніщинський не зміг утримувати цілу родину(ще в Афінах, він одружився), тож мусить повернутись до Афін. Про те і там йому судилось затриматись не на довго 1860 родина опиняється в Одесі.
Одеський десятилітній період виявився і плідним, і водночас неймовірно важким для композитора. З одного боку він неміг знайти постійної роботи впродовж п’яти років, і перебивався випадковими заробітками, його сім’я жила у постійних злиднях, з другого ж, боку незважаючи на скрутні обставини, він надзвичайно активно працує як вчений-філолог(за спеціальністю грецька лінгвістика),0іяк український громадський діяч, і як музикант. Особливо важливою у його житті стала зустріч з актором і драматургом М.Кропивницьким, що на початку70-х років виступав в Одесі у Народному театрі. Саме для вистави Кропивницького „Невільник”(за Шевченком „Сліпий”)написав спочатку свій славно звісний хор „Закувала та сива зозуля”. Таким чином, ці ж роки стали і часом його перших композиторських спроб. Характерно що починає свою творчість з обробок народних пісень, особливо тяжіючи до героїчного фольклору. Одну з перших і кращих своїх творів – обробку пісні про Байду, Ніщинський присвятив Лисенку, а на далі деякі друковані твори підписував псевдонімом „Петро Байда”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Петро Іванович Ніщинський (1832-1896)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок