Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Історія перукарського мистецтва

Історія перукарського мистецтва

Назва:
Історія перукарського мистецтва
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,78 KB
Завантажень:
143
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
на тему:
Історія перукарського мистецтва

   


Витоки перукарського мистецтва беруть свій початок з глибокої стародавності. Відомо, що вже за 2-3 тисячі років до нової ери нашим предкам було властиво прикрашати свою зовнішність зачісками. Проходили століття, поступово людина вносила в створювані нею предмети, у тому числі в зачіску, свої уявлення про красу, що відбивають і її індивідуальний смак, і загальний естетичний ідеал, властивий конкретній епосі. Але одяг і зачіска являються також явищами утилітарними й соціальними. У різних народів сформувався свій стиль і певні традиції, пов'язані із природними умовами країни й положенням людини в суспільстві.
Вивчення історії перукарського мистецтва має не тільки пізнавальний інтерес, але й практичну цінність, тому що деякі деталі можна використати й у цей час.
Цікаву форму зачісок створили в Древньому Єгипті. Для її виконання були потрібні послуги спеціально навчених рабів. Єгиптяни фарбували волосся хною, прикрашали зачіски декоративними елементами. Модним кольором волосся у Древній Греції вважався білявий. У класичний період повсякденна чоловіча зачіска складалася з коротко обстриженого волосся, "повної" (тобто від скроні до скроні) недовгої бороди й вусів. Деякі чепуруни носили довге волосся, завите в локони й підхоплене золотим обручем. В урочистих випадках укладали волосся над чолом у вигляді гарного банта, так званої цикади.
Грецькі жінки носили довге волосся й знали кілька типів зачісок, але класичною зачіскою можна вважати так званий грецький вузол - коримбос. Довге волосся розчісували на прямий проділ, завивали хвилями й досить низько клали його на чоло, тому що, за естетичними поняттями того часу, чоло повинне бути невисоким (між бровами й волоссям чоло відкривалося лише на ширину двох пальців). Далі волосся спускали уздовж щік, а позаду піднімали й на потилиці укладали у вузол, скріплюючи шпильками й вузькими стрічечками. Часто волосся укладали в сітку, сплетену із золотих шнурів, або надягали витончену прикрасу - стефану. Стефани мали різноманітну форму й завжди були багато прикрашені.
Чоловіча зачіска в різні періоди римської історії була різною. Волосся могло бути й завитим в локони, і розчесаним гладко, із чубчиком над чолом. Звичайно римляни голили обличчя, однак у моді були й невеликі завиті борідки.
Дуже різноманітні й складні були зачіски римських патриціанок. У деякі періоди носили гладко причесане волосся, розділене на прямий проділ: іноді завивали волосся в довгі локони, іноді носили "грецькі" зачіски, - але істинно римськими були високі зачіски з локонів, укріплених на каркасі. Віялоподібний каркас закріплювався над чолом і за формою нагадував російський кокошник. На нього кріпилися акуратними рядами локони. Інше волосся, заплетене в косу, укладалося на потилиці у вигляді кошичка. Модним вважалося біляве й русяве волосся.
Історія культури феодального суспільства ділиться на два основних періоди: раннє (ІX-XІІ століття) і пізніше середньовіччя (XІІІ-XV століття). Величезну роль у житті людей починає відігравати церква, тому й розвиток перукарського мистецтва залежав від регламентації церкви, що прагнула втихомирити "гріховну людську плоть".
У період раннього середньовіччя чоловіча зачіска була примітивною: волосся підстрижене до мочок вух, а попереду - чубчик. В XІ столітті носили довге волосся, розпущене по плечах.
Дівчата носили або довгі коси, або розпущене волосся, підхоплене навколо голови обручем, а заміжні жінки приховували волосся під головним убором. Найчастіше таким убором служила кругла хустка з білої тканини з отвором для обличчя. В XV столітті величезного значення набули головні убори, зокрема чіпці, а зачіска, навпаки, втратила своє значення. Модним вважалося відкривати чоло й скроні, а також потилицю, щоб показати красу довгої шиї. Для цього волосся над чолом і потилицею підголювали.
Епоха Відродження, або Ренесанс , була найважливішим етапом в історії перукарського мистецтва. У цей час в Італії в чоловіків вважалася модною зачіска двох основних типів: волосся або гладко зачісували назад, або носили зачіску із чубчиком.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Історія перукарського мистецтва

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок