Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Залежність продуктивності ярих зернових колосових культур від дії бакових сумішей гербіцидів різних хімічних класів

Залежність продуктивності ярих зернових колосових культур від дії бакових сумішей гербіцидів різних хімічних класів

Назва:
Залежність продуктивності ярих зернових колосових культур від дії бакових сумішей гербіцидів різних хімічних класів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,22 KB
Завантажень:
285
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Залежність продуктивності ярих зернових колосових культур від дії бакових сумішей гербіцидів різних хімічних класів


В сучасних економічних умовах перед сільським господарством поставлено ряд завдань, серед яких найважливішим є збільшення виробництва продукції рослинництва і підвищення якості врожаю всіх сільськогосподарських культур. Як свідчать дані наукових установ досягти цього неможливо без надійного захисту посівів від бур'янів, які в більшості випадків є причиною втрати 10-50% врожаїв. Тому при вирощуванні сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями важливе значення відводиться швидкому та своєчасному знищенню бур'янів за допомогою гербіцидів.
Застосування гербіцидів є одним з найважливіших елементів технологій, що звільняє культурні рослини від конкурентної боротьби за фактори життя: світло, вологу та поживні речовини. Це дає їм можливість краще розвиватись та формувати більший урожай, ніж в умовах забур’яненості ( В.Ф.Сайко, 1997). Також при цьому знижується собівартість продукції і кожна гривня, витрачена на хімічну обробку посівів, окуплюється в 5-10 разів, що в цілому підвищує продуктивність галузі рослинництва.
Загальновідомо, що гербіциди належать до речовин високої фізіологічної активності. Залежно від хімічного складу діючої речовини, вони здатні викликати в культурних рослинах і бур’янах анатомо-морфологічні, біохімічні та генетичні зміни. Тривале застосування гербіцидів однієї діючої речовини зумовлює виникнення адаптаційних змін у бур’янів, які з часом забезпечують їм резистентність.
На сьогоднішній день одним із шляхів подолання резистентності є використання препаратів нових хімічних груп або поєднання їх дії в бакових сумішах. У бакових сумішах дія препаратів може підсилюватись, що дозволяє розширити спектр впливу на бур’яни і підвищити ефективність сумісного застосування препаратів ніж кожного з них окремо.
Для з’ясування дії сумішей гербіцидів різних хімічних класів на продуктивність посівів ярих зернових колосових культур нами в умовах дослідного поля Уманського державного аграрного університету було закладено досліди з внесенням: на посівах ярої пшениці сорту Колективна-3 гербіциду дікопуру Ф, 600, в.р. у нормах 0,7; 1,0; 1,5; 2,0 л/га – сумісно й окремо з агроном, 300, в. р. у нормі 0,4 л/га, на посівах ярого ячменю сорту Звершення - дікопур Ф, 600, в.р. у нормах 0,5; 0,75; 1,0; 1,25 л/га сумісно й окремо з гранстаром, 75 в.г. у нормі 15 г/га.
Гербіциди вносили в фазі повного кущіння культур обприскувачем ОН-400 з витратою робочого розчину 300 л/га. Площа дослідних ділянок складала 100 – 120 м2, повторність дослідів триразова. Розміщення варіантів рендомізоване.
У результаті проведених досліджень нами встановлено, що ефективність дії гербіцидів залежала від складу бакової суміші та норм внесення препаратів. Так, при застосуванні у посівах ярої пшениці дікопуру Ф у нормі 0,7 л/га через 25 днів після внесення препарату відсоток знищених бур’янів за кількістю становив 64,3, а за масою – 55,8%, на варіанті із внесенням 1,0 л/га препарату – відповідно 69,7 і 57,8%, 2,0 л/га препарату - відповідно 74,3% і 58,7%.
Поєднання різних норм дікопуру Ф у бакових сумішах з гербіцидом агроном у нормі 0,4 л/га дало змогу знищити більшу кількість бур’янів, ніж при застосуванні цих же норм дікопуру Ф без агрону. Так, внесення дікопуру Ф у нормах 1,5 і 2,0 л/га сумісно з 0,4 л/га агрону зумовило збільшення відсотка знищених бур’янів за кількістю відповідно до 76,5 і 78,7%, а за масою – до 59,6 і 62,3% ( табл.1).
Значне зменшення забур’яненості посівів ярої пшениці на варіантах із застосуванням бакових сумішей гербіцидів дало змогу отримати порівняно
 
Таблиця 1.
Вплив різних норм дікопуру Ф й агрону на забур’яненість та урожайність посівів ярої пшениці (середнє за 2003-2004 роки)
Варіант досліду | Через 25 днів після внесення препаратів | Урожайність зерна, ц/га
Кількість бур'янів, шт./м2 | Маса бур'янів, г/м2 | Знищено бур'янів, %
За кількістю | За масою
Контроль ( без препаратів) | 22,7 | 70,8 | - | - | 29,7
Контроль ( ручна прополка) | 18,3 | 63,3 | 19,4 | 10,6 | 30,3
Дікопур Ф 0,7 л/га | 8,1 | 31,3 | 64,3 | 55,8 | 32,7
Дікопур Ф 1,0 л/га | 6,8 | 29,9 | 69,7 | 57,8 | 33,9
Дікопур Ф 1,5 л/га | 6,4 | 29,7 | 71,7 | 58,1 | 34,8
Дікопур Ф 2,0 л/га | 5,8 | 29,2 | 74,3 | 58,7 | 35,0
Дікопур Ф 0,7 л/га + агрон 0,4 л/га | 6,2 | 29,3 | 72,5 | 58,6 | 33,5
Дікопур Ф 1,0 л/га + агрон 0,4 л/га | 5,7 | 28,9 | 74,7 | 59,2 | 34,9
Дікопур Ф 1,5 л/га + агрон 0,4 л/га | 5,3 | 28,6 | 76,5 | 59,6 | 36,3
Дікопур Ф 2,0 л/га + агрон 0,4 л/га | 4,8 | 26,7 | 78,7 | 62,3 | 35,8
НІР 0.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Залежність продуктивності ярих зернових колосових культур від дії бакових сумішей гербіцидів різних хімічних класів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок