Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Географія Городенки і Городенківського району

Географія Городенки і Городенківського району

Назва:
Географія Городенки і Городенківського району
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,56 KB
Завантажень:
407
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Географія Городенки і Городенківського району


План
Вступ
Історія району
Природа (географічне розміщення, рельєф, корисні копалини, рослинний і тваринний світ, внутрішні води).
Господарство.
Використана література.
Додаток


Вступ
Городенківський район утворено у 1939 році. Він розташований у степовій зоні правобережжя Дністра.
Центр району — м. Городенка.
Письмові згадки про неї належать до кінця XII ст. як про власність галицького князя Ярослава Осмомисла. На околицях Городенки знайдено кам'яні знаряддя праці доби міді та бронзи, поховання доби бронзи.
Визначною архітектурною спорудою міста є костьол, побудований в 1760 році. Пам'яткою архітектури є залишки замку, збудованого за часів панування магната Михайла Чарторийського.
До найдавніших поселень району відносяться села Стрільче (1436 р.), Незвисько (1440 р.), Чернятин (середина XV ст.).
Чернятин розташований на вододілі між ріками Прут і Дністер. Під час визвольної війни українського народу 1648— 1654 рр. велика група жителів с. Чернятина перебувала в загоні повстанців, очолюваних С. Височаном. У Чернятині живе самодіяльна художниця П. Хома. В Тишківцях народився О. Шухевич (1850-1915).
З історією Городенки пов'язана громадсько-культурна діяльність письменників А. Крушельницького, О. Левицького, І. Плешкана, художниці О. Плешкан.
У 1900 році в селі Чортовець жив український письменник В. Стефаник.
У Городенківському районі провідне місце займає сільське господарство.


Історія Городенківського району
Найдавніші людські сліди на терені Городенщини губляться в мороці тисячоліть. Ма-теріальні свідчення проживання людини старо-го кам'яного віку (палеоліт, 400000-20000 років до н.е.) в нашому краю виявлено в 1923 році в Городниці Ю.Полянським при розкопках на прибережній терасі Дністра. Перші свідчення проживання на Городенщині ранньослов'янських племен дають знахідки характерного глиняного посуду 4-5 століть у Серафинцях, а також так званої передроманської і романської кераміки 6-9 століть у Незвиськах.
У 9-10 століттях територію сучасного Покуття, як і всієї Галичини, заселяло слов'янське плем'я білих хорватів. Княжа доба, яка стала періодом остаточного формування економіч-них стосунків, соціальної і політичної структури слов'янських племен залишила чисельні па-м'ятки на території нашого краю. Насамперед це укріплені городища, рештки яких збереглися у Корневі, Кунисівцях, Чернелиці, Михальчі, Городниці, Стрільчі. Найбільшим поселенням, свого роду "племінною столицею" на Городенщині, було велике городище в Городниці, яке, ймовірно, служило осідком одному з місцевих князів.
На 12 століття, час правління галицького князя Ярослава Осмомисла (1152-1187 рр.), припадає перша звістка про Городенку. Зга-дується тільки назва без жодної інформації. До середини 14 століття територія сучасної Городенщини входила до складу Галицько-Волинського князівства.
Не обминула руйнівна монголо-татарська навала і наш край. Приблизно в середині 13 століття перестають існувати ті з городищ, які пережили попередні наїзди степових кочівників. Після зруйнування більше не відновлюється і велике городище в Городниці. Край став беззахисним і спустошеним.
З 1349 р. все Галицьке князівство потрапило під владу Польщі. Почався новий етап в історії Галичини і Городенщини.
Посилювалася польська культурна і релігій-на експансія. Місцева шляхта в основній масі сприйняла польські звичаї, релігію. Але треба зазначити, що у зв'язку з певною віддаленістю від етнічних польських земель, а також приграничним становищем, на Городенщині вка-зані процеси не прогресували так швидко і не набули такого розмаху, як на західних землях Галичини.
У 15-17 століттях більшого значення в краю набуває Михальче. В 1439 році тут вперше на Городенщині було засновано римо-католицьку парафію і побудовано костьол. Фундатором його був Мужило з Бучача (Мусхило де Бучач), староста Снятинський і Коломийський. Був він українського роду, бо в фундаційному
акті, писаному латинською мовою, розписався кирилицею.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Географія Городенки і Городенківського району

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок