Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> «Українська орієнтація» чи «подвійна лояльність»: приклад Миколи Василенка (1866-1935)

«Українська орієнтація» чи «подвійна лояльність»: приклад Миколи Василенка (1866-1935)

Назва:
«Українська орієнтація» чи «подвійна лояльність»: приклад Миколи Василенка (1866-1935)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,75 KB
Завантажень:
91
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
«Українська орієнтація» чи «подвійна лояльність»: приклад Миколи Василенка (1866-1935)


Помітне місце у політичній історії України кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. належить українським вченим-історикам. Відтак одним із важливих завдань сучасної історичної науки є дослідження їх політичної, громадської та наукової діяльності. До таких постатей, діяльність яких заслуговує спеціального дослідження, належить знаний історик, організатор Української Академії Наук та її другий президент Микола Прокопович Василенко (1866 - 1935). М.Василенко був не лише відомим вченим, а й активним учасником суспільно-політичного життя в Україні кін. ХІХ ст. – поч. ХХ ст., а особливо в період Української революції 1917 – 1921 рр., одним з найвидатніших представників „покоління істориків-політиків” (М.Грушевський, В.Липинський, І.Огієнко, Д.Дорошенко та ін.). Навколо постаті цього діяча в радянській історичній науці склалось багато ідеологічних нашарувань, а то й відвертих міфів та вигадок. Сучасна ж історіографія зробила лише перші кроки в науковому осмисленні діяльності М.Василенка.
Важливе значення в контексті формування світоглядних позицій М.Василенка мало його навчання в одному з найбільш демократичних вузів Російської імперії – Дерптському університеті [5, 28-29]. Прагнення здобути звання магістра історії зумовило переїзд Миколи Прокоповича у 1890 р. до Києва. [5, 45]. Від самого початку перебування в Києві М.Василенко опинився в епіцентрі громадсько-політичного та наукового життя міста. Його діяльність на межі ХІХ та ХХ століть зосереджувалась в громадських організаціях, які основну увагу звертали на культурно-національні питання, вивчення минулого і теперішнього України, а їхньою головною метою було підняття національної самосвідомості та культури українців. Саме тоді Микола Прокопович увійшов до кола відомих вчених та громадсько-політичних діячів, таких як І.Лучицький, О.Лазаревський, В.Антонович, М.Грушевський та ін.
В науковому сенсі приїзд до Києва дав можливість М.Василенку безпосередньо зануритись в джерела історії. Тут із задоволенням він став вивчати джерела соціальної і економічної історії України. Крім того, в Києві Микола Прокопович отримав у керівники добрих знавців саме соціально-економічної історії – В.Антоновича, О.Лазаревського, І.Лучицького. У Києві М.Василенко відвідував лекції та семінари М.Владимирського-Буданова, В.Антоновича, В.Іконнікова, І.Лучицького, працював у архівах, готувався до магістерських іспитів. В той же час цікавився подіями громадського і політичного життя [32, 4].
Під впливом О.Лазаревського М.Василенко зосередив свою увагу на матеріалах історії форм землеволодіння Лівобережної України. Поступово з цього матеріалу викристалізувалась тема його дисертації – „Землеволодіння Лівобережної України ХVІІ-ХVІІІ ст.” [26, 41]. М.Василенко завжди глибоко поважав О.Лазаревського і в своїй подальшій науковій роботі прислухався до вченого. Микола Прокопович вважав себе учнем О.Лазаревського [34, 20].
У 1892 р. було опубліковано роботу, „Генеральное следствие о маетностях Киевского полка 1729 – 1730”, якою М.Василенко започаткував серію видань пам’яток історії і права України [8, 55]. Вже з початків наукової діяльності державно-правова тематика найбільше цікавила молодого вченого. Тому з великої кількості історичних джерел, які він вивчав і аналізував, Микола Прокопович відбирав такі, в яких містився цей аспект.
У передвоєнні роки та в період Першої світової війни М.Василенко активізував свої наукові студії. В цей час він публікує ряд наукових праць, серед них і фундаментальні „Очерки по истории Западной Руси и Украины” (К, 1916). В них відобразилася прихильність вченого до ідеї української історичної самобутності, яскраво обґрунтованої в цей час в творчості М.Грушевського [6]. Власне підтримка М.Василенком концепції М.Грушевського та схвальні відгуки на його праці викликали протидію з боку офіційних кіл в питанні отримання звання приват-доцента. М.Василенко був активним діячем різних наукових об’єднань, серед них Историческое Общество Нестора Летописца, Наукове Товариство ім.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: «Українська орієнтація» чи «подвійна лояльність»: приклад Миколи Василенка (1866-1935)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок