Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Фізіологічне обгрунтування травлення у свиней при згодуванні зерна сої, обробленої різними технологічними методами

Фізіологічне обгрунтування травлення у свиней при згодуванні зерна сої, обробленої різними технологічними методами

Назва:
Фізіологічне обгрунтування травлення у свиней при згодуванні зерна сої, обробленої різними технологічними методами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,72 KB
Завантажень:
62
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Організм свині має велику здатність до інтенсивної асиміляції поживних речовин, синтезу і відкладенню в тілі білків та жирів. При цьому особливості травної системи моногастричних не дозволяють споживати таку кількість корму, яку можуть перетравлювати травні соки (2). Тому завдання полягає в тому, щоб розробити такі способи годівлі свиней, які б сприяли підвищенню використання поживних речовин корму. До таких способів відносяться: підвищення концентрації поживних речовин та енергії в кормі, використання смакових речовин, баротермічна та інша обробка зерна (3, 4, 5).

В цьому напрямку проводились численні дослідження. За їх наслідками було встановлено, що використання в складі раціонів годівлі свиней сої екструдованої, соєвої макухи і шроту більш ефективніше в порівнянні з нативним зерном (1). Однак, досліди по вивченню фізіологічних процесів травлення при використанні цих кормів і виясненню механізму підвищення засвоєння поживних речовин в нашій країні не проводились. У зв'язку з цим нами було проведено сім серій експериментів на оперованих тваринах з фістулою шлунка і дванадцятипалої кишки, яким згодовували в складі раціонів сою нативну, соєвий тестований шрот, сою мікронізовану при t=125° , 145° , 165°С, сою екструдовану і сою екструдовану з домішкою селену і вітаміну Е. Схема досліджень наведена в таблиці 1. При цьому дію кожного раціону з соєпродуктом обґрунтовували фізіологічними показниками, які характеризують травлення моногастричних, а саме: кислотністю вмісту шлунка, активністю травних ферментів (протеолітичних, амілолітичних і ліполітичних). Всього було проаналізовано 240 зразків. Крім того, вивчали консистенцію хімусу на наявність погано перетравлених частин корму, його запах і колір, тобто фізичні візуальні показники. Результати досліджень подані в таблицях 2, 3.

В першій серії вивчали ефективність згодовування піддослідним тваринам контрольної групи кормосуміші з нативною соєю, яку вводили до складу раціону в кількості 10% за масою.

1. Схема досліджень на фістульних тваринах

2. Кислотність вмісту шлункf (титрометричних одиниць)

3. Активність травних ферментів дванадцятипалої кишки

(одиниць активності)

Вже при візуальній оцінці хімусу шлунка та дванадцятипалої кишки було встановлено, що він значно відрізняється за всіма показниками від хімусу тварин, які одержували всі інші соєпродукти. Загальна кислотність вмісту шлунка тварин контрольної групи склала 38 титрометричних одиниць, в тому числі – вільна соляна кислота 16 одиниць і зв'язана – 22, тоді як ці показники у тварин в інших серіях досліджень знаходилися відповідно в межах 48,0 ...65,0; 26,0 ... 37,0; 20,0...28,0 одиниць (табл. 2). Вже тільки це свідчить про те, що при згодовуванні нативної сої іде депресія травлення та зниження перетравності поживних речовин, починаючи з ротової порожнини і шлунка.

Дані про активність травних ферментів дванадцятипалої кишки показані в таблиці 3. Вони показують, що протеолітична активність ферментів хімусу тварин в усіх серіях досліджень знаходилася в межах фізіологічної норми на рівні 297,0...792,5 одиниць. Це свідчить про те, що на білок сої, до речі, як і на будь-який інший білок, який потрапляє у шлунок тварини, а потім в дванадцятипалу кишку, організм тварини відповідає фізіологічною реакцією виділення відповідних ферментів для його розщеплення, і активність їх на цьому етапі завжди висока. Як далі веде себе білок залежить від якості його біополімерів. Тобто можна сказати, що від певної активності протеолітичних ферментів при різній структурі біополімерів білка в залежності від методів обробки сої, при яких інактивується активність антипоживного фактору, залежить швидкість розпаду їх до амінокислот.

Що стосується активності амілолітичних і ліполітичних ферментів, які безпосередньо впливають на травлення вже на ділянці підшлункової залози, то вона була вищою практично у всіх тварин, які одержували сою, оброблену різними методами, в порівнянні з нативною соєю. Так, при згодовуванні соєвого шроту і сої мікронізованої при t=125°С тварини мали вірогідно вищу активність амілази (Р< 0,1) 490,0 і 677,6 одиниць проти 200,6 в контролі, а при згодовуванні сої екструдованої різниця була вірогідною (Р

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Фізіологічне обгрунтування травлення у свиней при згодуванні зерна сої, обробленої різними технологічними методами

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок