Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Грабовський Павло Арсенович – лірика

Грабовський Павло Арсенович – лірика

Назва:
Грабовський Павло Арсенович – лірика
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,73 KB
Завантажень:
154
Оцінка:
 
поточна оцінка 2.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Тема: Лірика Павла Грабовського.

Мета: Ознайомити з творчістю поета. Виховувати любов до поетичного слова. Закріпити вивчене про лірику.

Хід уроку

І.Актуалізація і корекція опорних знань.

1.Розповісти про дитячі та юнацькі роки П.Грабовського.

Податкове запитання: Що ви знаєте про народників і чому їхні ідеї сповідував молодий П.Грабовський?

2. Розкажіть про творчий шлях поета.

Додаткове запитання. Чи можна назвати П.Грабовського українським патріотом?

ІІ. Виклад нового матеріалу.

На даному уроці варто прослідкувати багатогранність таланту П.Гра­бовського, проаналізувати всі мотиви його лірики. Почати, звісно, треба з того, що поет був великим патріотом, хоч про це й не наголошувалося раніше. Так, він достойний імені мученика за ідею, але за яку ідею? Сам митець однозначно твердив: "Не єсмь ані марксистом, ані народником". І в той же час схвалював виступи народників, був щирим революціонером, переконаним борцем проти економічної, соціальної та політичної неволі. Найбільше турбувався про Україну. Співробітник тобольської газети П.Славін згадував: "Особливо захоплювався, коли говорив про Україну". "Українське питання" тривожило митця і в суперечках з Броніславом Серошевським, і з співзасланцем М.Накоряковим. У поетичній творчості патріотичні мотиви займали значне місце і досі є недослідженим пластом творчості П.Грабовського. Після цього варто зачитати вірші "До Русі-України", "До українців", "До галичан". Особливу увагу треба звернути на патріотичне звучання поезії "Народові українському":

Я бачу: ти до краю достраждався,

Народе мій! О, чи на те ж хіба

З нещасним прошлим ти єдино здався,

Щоб буть рабом, потурачем раба? Грабовського мучило те, що світ не знав про Україну, що, розшарпана окупантами, вона помирала в "братніх" обіймах. І нині актуальні слова вірша "Оце читав я про світи":

Оце читав я про світи,

Про всякі землі та країни;

Бажав хоч стрічечку знайти

Про долю нені України.

Вона знайшлась, - перечитав;

Не зрозумів, проте, ні коми...

В умі болючий запит став:

Мій рідний краю, де ми, що ми?

Громадянська поезія П.Грабовського тенденційна. В основному він розробляв три її аспекти: нужденну долю народу ("Робітникові", Швачка", "Трудівниця"), захоплення жертовністю народників і пропаганду боротьби з існуючим ладом ("До Н.К.С.", "Надія", "Уперед", «Не раз ми ходили в дорогу") та проблему митця і суспільства ("Поетам-українцям", "Я не співець чудовної природи", "До парнасців", "Співець").

Серед віршів про тяжку долю трудящих особливо цікавий "Швачкц" в основу якого ліг дійсний факт: сестра поета, білошвейка, від тонкої роботи втратила зір, а також "Трудівниця", де П.Грабовський вивів образ народної вчительки, яка довгі роки була порадницею всьому селу.

Серед другої групи віршів вирізняються присвячені Надії Костянтинів­ні Сигиді, яка стала ідеалом для поета (див. біографію). Вірші-заклики "Уперед" та "Не раз ми ходили в дорогу" все-таки мають песимістичне, надривне звучання. Анафора (єдинопочаток) "уперед» у першому вірші не стільки підкреслює потребу боротьби, скільки вражає відчаєм і зневірою. Питання поетичного кредо і служіння митця народові були актуальними для П.Грабовського. У етапі "Дещо про творчість поетичну" він справедливо виступав проти "дзенькання-бренькапня", але, на жаль, не міг осягнути, що "мистецтво для мистецтва" все-таки можливе. У поетичному доробку П.Грабовського погляди з цього приводу теж не завжди правильні. Хоча у вірші "Я не співець чудовної природи" він проголошує: "Де плачуть, там немає вже краси!", та все-таки недооцінює роль творів на історичну тему, які виховують, будять національну свідомість. У поезії "Справжні герої"" автор нехтує навіть художніми творами про козаччину:

Не вам мій спів, уквітчані герої

Кривавих справ, не вам мій голос, - ні!

З-під барв рожевих вигадки пустої

На чорнім тлі ви бачитесь мені.

Хай досі сниться іншому піїті

Шалений брязкіт кинутих шабель...

Не кращ було б запособлять освіті,

Підняти люд хоть на один щабель? Ще більшим дисонансом звучать слова з поезії «З думок сучасних»:

Запорожжя та козацтво

Спать уклалися в журбі...

Інший час, панове братство,

Інші теми на добі!..

Хлоп-мужик, панове братство,

То — підстава в наші дні...

А Січ-мати та козацтво

Хай царствують у труні!

Звичайно, поетичні орієнтири П.Грабовського, висловлені як у наведених уривках з віршів, так і в статті "Дещо про творчість поетичну", для нашого часу не завжди прийнятні, але для своєї доби поет був провідним і його погляди вважалися передовими.

Інтимна лірика, як і патріотична, теж потребує нового підходу. Як уже знаємо, першою любов'ю П. Грабовського була Н.Сигида. їй присвячено чимало поезій із збірки "Пролісок": "Посвята", "До Н.К.С.", "До муче­ниці", "Тужба", "До сестроньки", "Отрута". Найбільш художньо довер­шеним є вірш "До мучениці", в якому образ коханої жінки досяг висот біблійної Діви Марії, став уособленням вселюдського страждання:

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Грабовський Павло Арсенович – лірика

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок