Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Морфологія і спосіб життя

Морфологія і спосіб життя

Назва:
Морфологія і спосіб життя
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,30 KB
Завантажень:
175
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Морфологія і спосіб життя
Імаго. Голова в спокої (рис1, 1.2) у імаго всіх пильників та рогохвостів направлена щелепами вниз. Боки голови зайняті крупними фасетковими очима, зверху розміщуються 3 простих очка, а спереду між очима – вусики; на нижньому краї голови знаходяться наличник і ротові органи. Топографічно поверхня голови поділяється на тім’я, тім’яну площадку, щоб, щоки, скроні та потиличну поверхню (рис.1,1.2); нижня частина лоба позначається звичайно як обличчя, а частини голови, прилеглі до складних очей спереду і ззаду, відповідно як внутрішні й зовнішні орбіти.
Задня („потилична”) поверхня голови часто відділена від скронь (а знизу від щік і зверху від тім’яної площадки) т. зв. потиличним кілем, але строго морфологічно під потилицею в Symphyta cлід розуміти лише вузьку смугу над потиличним отвором, що переходять дорсально в тім'яну площадку. З решти структурних особливостей будови голови слід відмітити т. зв. лобне поле – звичайно п’ятикутну площадку розміщену вище від основ вусиків. Спереду ця площадка обмежена зазвичай нижньолобним валиком, перед ним можуть знаходитися непарна срединна (чи надвусикова) ямка і надвусикові горбики (рис 1,2). Латеральніше від лобного поля часто наявні надвусикові боріздки, що знизу переходять у вусикові впадини. В нижній частині надвусикових борідок можуть розміщуватися верхні тенторіальні ямки, а нижче вусикових впадин, в верхньобокових кутах наличника знаходяться передні тенторіальні ямки (на відміну від верхніх текторіальних ямок вони мають вигляд не просто заглиблень, а отворів).
Ротові органи у Symphyta складаються, як в інших перетинчатокрилих, з верхньої губи, жвал (мандибул), нижніх щелеп (максил) з нижньощелепними щупиками і нижньої губи з нижньогубними (чи лабільними) щупиками; нижні щелепи й нижня губа зливаються в лабіомаксилярний комплекс. Вусики чи антени складаються з 2 базальних члеників (скапуса і педицелюса) та джгутика. У Symphyta жгутик може бути гетеро- чи гомоном ним (нитковидним, щетинковидним, пилчастим, гребінчастим, перистим, булововидним) і може включати від 1 до 40 члеників. Вусики з потовщеним і подовженим 3-м члеником характерні з сучасних груп тільки для род. Xyclidae. За Расніциним (1969), такі „ксилоїдні” антени є вихідними для всього ряду.
При вимірюванні голови часто використовують ряд скорочень. Відстань між внутрішніми краями задніх очок позначають як POL, відстань від заднього очка до краю складного ока – OOL, а відстань від заднього очка до потиличного кіля чи заднього краю голови як OCL.
Груди (рис1,3-6). У Symphyta груди складаються з 3 сегментів: передньогруди, середньо груди і задньогруди; І тергіт черевця в них не увійшов до складу грудей. Церві кальні склерити злиті в перетинчастокрилих з проплеврами, спереду вони безпосередньо зчленовуються з головою, а ззаду в передніми тазиками (рис. 1,6). По середній лінії ці склерити можуть бути зімкнуті чи широко розділені, що характеризує іноді крупні таксономічні групи. Простернум (чи базі стеркум) відносно невеликій і розділений по середній лінії швом; в дійсності він являє собою, швидше за все, не стерніт, а нижні частини плейритів передньогудей, що злилися. Вся стерно плевральна область передногрудей відділена від середньо грудей і передньоспинки широкою мембраною; в результаті передні ноги, а також голова отримають значну свободу рухів. Передньоспинка (чи пронотум) часто з’єднана з середньо спинкою нерухомо, форма передньосинки використовується для характеристики родин і надродин Symphyta.
Середньогруди включають середньо спинку (мезонотум) і мезоплеври, розділені косим плевральним швом на мезепістерми та мезепімери (рис. 1,5). Власне стерніти грудних сегментів у перетинчастокрилих майже повністю редуковані, але за традицією нижня частина мещепістерн (преспістерни) позначається як мезостернум. Від решти частини мезоплевр мезостернум часто відділений ясно розвинутим швом, відрізняється скульптурою чи характером опушення. Передня частина мезоспістерн іноді відділена боріздкою і носить назву препектус (престернум, епікнеміум).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Морфологія і спосіб життя

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок