Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873

Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873

Назва:
Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,76 KB
Завантажень:
234
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873)
Визначною постаттю в історії української музичної культури є С.С.Гулак-Артемовський - талановитий спі-вак, актор, автор знаменитої опери "Запорожець за Дуна-єм". Появі опери "Запорожець за Дунаєм" передувало звернення композитора до жанрів обробки українських народних пісень і танців, ліричної пісні-романсу, музично-тетральних п'єс дивертисментного типу. Якоюсь мірою вони підготували ґрунт - нагромадили творчий досвід композитора в галузі музичного театру, а їх успіх серед широкої аудиторії зміцнив його намір написати українську оперу. Вибір сюжету був невипадковим. Кінець 50-х і початок 60-х років позначений поглибленим інтересом до історії, культури народів Росії, їх соціально- і національно-визвольної боротьби. Патріотів України постійно хвилювала трагедія Запорізької Січі, котру в 1775 році підступно зруйнувала цари-ця Катерина II. У зв'язку з тим нагадаємо, що на вибір оперного сюжету, пов'язаного з ми-нулим українського козацтва, націлив С.С.Гулака-Артемовського визначний історик, друг Т.Шевченка, Микола Костомаров. Дія опери відбувається в Туреччині на рубежі XVIII і XIX ст. На придунайських землях проживає частина запорожців, які не захотіли зрікатися традиційного козацького побуту і покинули Російську державу. Проте, гірко розчарувавшись у своїх надіях, вони прагнуть якомога швидше повернутись на Україну. Хоч за жанром "Запорожець за Дунаєм" є лірико-комічною оперою, однак патріотична ідея любові до батьківщини, туги за рідною землею наскрізь пронизує все розгортання драматургії твору. Лібретто опери склав сам композитор, її дійові особи - запорожець Іван Карась, його дружина Одарка, їх названа дочка Оксана, наречений Оксани Андрій. Також - турецький султан, його урядовці - Селіх-Ага, Імам. Опера складається з трьох дій. Лірико-комічна опера С.Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм" має всі типові для цього жанру ознаки, що склалися упродовж його історичного розвитку, зокрема в італій-ській та французькій музично-театральній культурі. Як відомо, автор твору прекрасно знав ці стильові традиції й втілював їх у своїй виконавській практиці. Разом з тим, він був справж-нім поціновувачем і знавцем рідного фольклору, добре знав український народний музичний театр, звертався до нього у своїй композиторській творчості. Як щирий патріот, він прагнув розкрити у своїй опері національний характер і побут рідного народу, його благородство, мужність, життєрадісність, любов до батьківщини. І тільки яскраве творче обдарування дало можливість Гулаку-Артемовському органічно поєднати у своєму творі загальноєвропейські жанрово-стильові риси лірико-комічної опери з особливостями українського народного теат-рального мистецтва, створити переконливі характеристики персонажів опери "Запорожець за Дунаєм". Її основним інтонаційним матеріалом стала українська народна пісенність, жанрові різновиди та образні трансформації українського фольклору. У своїй опері композитор зберігає розмовні діало-ги, що, як відомо, прямо стосується характерних рис жан-ру комічної опери взагалі. До інших традиційних ознак італійської комічної опери належить наявність у розгор-танні сюжету двох паралельних драматургічних ліній - ліричної та комічної. У "Запорожці за Дунаєм" - це дві акторські пари: лірична - Оксана і Андрій, комічна - Ка-рась і Одарка. Об'єднує їх як постійно присутнє, "активне драматургічне тло", відтінене "вкрапленнями" турецької теми, історико-патріотична лінія розвитку сценічних колі-зій.
Кожну із двох основних пар дійових персонажів композитор наділяє відповідною інтонаційною сферою музичної характеристики. Для Оксани і Андрія - це українська лірична пісня-романс; для Карася і Одарки - народна жартівливо-танцювальна пісня з окремими еле-ментами жанрів ліричної пісенності, плачів-голосінь, але використовуваних з гумористичним відтінком, відповідно до комедійних ситуацій. Саме для підкреслення комізму музично-образних характеристик композитор майстерно застосовує, залишаючись в українській народнопісенній сфері, окре-мі вокальні прийоми італійської опери буффа.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок