Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Українські національні зачіски та головні убори

Українські національні зачіски та головні убори

Назва:
Українські національні зачіски та головні убори
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,15 KB
Завантажень:
519
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Українські національні зачіски та головні убори.


ДІВОЧІ ЗАЧІСКИ ТА ГОЛОВНІ УБОРИ. За часів Київської Русі дівчата носили розпущене волосся, розділене посередині. Ця традиція протягом століть зберігалася в побуті українських дівчат. Однак у кінці XIX — на початку XX ст. це явище вже стає винятковим і частіше пов'язується з тим чи іншим обрядом, зокрема весіллям. Під час праці волосся підв'язували або заплітали в одну чи дві коси. Дрібненько сплетені косички (дрібниці) були поширені серед дівчат Поділля, Київщини та Полтавщини. На Волині та й на тому ж Поділлі дівчата заплітали коси учетверо (батіжок).
У деяких місцевостях Прикарпаття зберігався старовинний звичай подовжувати природне волосся штучними косами з червоної бавовняної волічки. На Гуцульщині дівчата вплітали-в косу нитку (шварку), на яку нанизували ґудзики. Для закріплення коси на голові її густо оплітали червоною вовною (попліткою) або прив'язували кінці кіс на тім'ї червоною стрічкою, яка закінчувалася на потилиці. Зачіску оздоблювали живими квітами — закосичували. На Покутті дівчата розділяли волосся на тім'ї на дві половини і заплітали над вухами коси (китки), які укладали на зразок вінка.
Для дівчат Лівобережжя у святкові дні було типовим заплітання волосся в одну косу, яка вільно звисала за спину, а в будень — у дві, що закладалися вінком. На Правобе-режжі і в свято і в будень дівчата заплітали волосся здебільшого у дві коси, які в свято вільно спадали на спину, а в будень закріплювалися навколо голови. На Полтавщині дівчата інколи заплітали волосся в одну велику і кілька маленьких кіс. Відомі й більш складні види зачісок, наприклад, у зв'язку, при якій частину волосся спереду розділяли навпіл та напускали на обидві сторони чола, утворюючи так звані начоси, кінці яких закладали за вуха під коси.
Звичай прикрашати голову квітами (квітчатися) був дуже поширений. Заплітаючи волосся у дві коси, дівчата обвивали їх навколо голови та закріплювали за ними квіти, що створювало враження одягнутого на голову вінка.
Дівочі головні убори суттєво відрізнялися від жіночих, їм притаманна велика різнобарвність і пишність кольорів. Особливим розмаїттям форм і оздоблень відзначалися весільні головні убори. Характерним для них було те, що верх голови, маківка, був завжди відкритим. Звідси й головний убір здебільшого мав вінкоподібний вигляд.
Вінкоподібні головні убори поділяються навінки-шнури, вінки площин-ні та вінки звиті. Матеріали, конструкція, форми й техніки їх виготовлення були найрізноманітнішими. Існували дівочі головні убори і інших форм.
ВІНКИ-ШНУРИ мали вигляд тонень-кої яскравої стрічки, яку пов'язували на-вколо голови і закріпляли ззаду, стриму-ючи розпущене волосся. За таку стрічку, наприклад, на Чернігівщині затикали штучні або живі квіти, а на Київщині на-шивали закладену у дрібні складки різнокольорову тканину, що імітувала вінок.
ПЛОЩИННІ ВІНКИ робили обов'язково на твердій (іноді картонній) основі, яка мала циліндричну форму. Ча-сом на неї у багато рядків нашивали ву-зенькі різнокольорові стрічечки, зібрані у дрібні складки. Частіше ж основу обтягу-вали шовковою тканиною, а зверху прикріплювали квіти.
ЗВИТІ ВІНКИ — найскладніша стадія розвитку дівочих головних уборів, яка мала значні територіальні відмінності. Так, на Середньому Подніпров'ї розмір квітів по-ступово зменшується в напрямку поти-лиці, в той час як в інших місцях (наприк-лад, на Поділлі) «квітчалися» в протилеж-ному напрямку.
У звитому чубатому вінку компо-зиційний акцент був спереду. Залежно від призначення такий вінок міг бути більш або менш нарядним і складним. Робили його з різних живих (чорнобривців, рожі, васильків, маку, жоржини, барвінку) або штучних (воскових чи паперових) квітів, прикрашали сусальним золотом, пташи-ним пір'ям, пофарбованим у яскраві кольори. Ззаду на спину опускалися бар-висті стрічки.
На Західній Україні 3. в. прикрашали уплітами, герданами зі скляних нами-стин, листками позолоченого барвінку тощо. Дівчата підв'язували підборіддя червоною хустиною і, піднявши її на тім'я, опускали кінці з тороками за голову—
у переміть.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Українські національні зачіски та головні убори

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок