Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Основні положення Кодексу Туриста (1985)

Основні положення Кодексу Туриста (1985)

Назва:
Основні положення Кодексу Туриста (1985)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,00 KB
Завантажень:
123
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат
на тему:
Основні положення Кодексу Туриста (1985)


У Софії в 1985 році відбулась VI сесія Генеральної асамблеї Всесвітньої туристичної Організації, на якій було прийнято Хартію туризму і при ній Кодекс туриста, в який увійшли з 10 по 14 статті, в яких визначаються основні принципи та засади поведінки туристів будь-якої країни.
Зокрема в статті Х наголошується на тому, що туристи повинні своїм поводженням сприяти взаєморозумінню і дружнім відносинам між народами як на національному, так і на міжнародному рівні й у такий спосіб сприяти збереженню світу.
В статті ХІ йдеться про дотримання певних етичних положень. Зокрема, у місцях транзиту і тимчасового перебування туристи повинні поважати сталий політичний, соціальний, моральний і релігійний уклад і підкорятися діючим законам і правилам.
У цих же місцях туристи також повинні:
а) виявляти саме велике розуміння у відношенні звичаїв, вірувань і вчинків місцевого населення і найбільша повага у відношенні природного і культурного надбання останнього;
б) утримуватися від підкреслення економічних, соціальних і культурних розходжень, що існують між ними і місцевим населенням;
в) бути сприйнятливими до культури місцевого населення, що приймає туристів, що є невід'ємною частиною загального надбання людства;
г) перешкоджати експлуатації інших з метою проституції;
д) утримуватися від торгівлі, провозу і вживання наркотиків і (чи) інших заборонених препаратів.
У статті ХІІ і ХІІІ Кодексу туриста йдеться про пропозиції для держав і туроператорів. Так, у даній станні зазначено, що під час подорожі з однієї країни в іншу й у межах приймаючої країни туристи повинні через відповідні урядові міри мати можливість для свого блага користатися:
а) зм'якшенням адміністративного і фінансового контролю;
б) можливо кращими умовами на транспорті і протягом тимчасового перебування, що можуть бути надані постачальниками туристських послуг.
Туристам варто надавати вільний доступ як усередині, так і за межами своїх країн до місць і окремих районів туристського інтересу і волю пересування, з огляду на при цьому існуючі правила й обмеження.
Після прибуття до місць і окремих районів туристського інтересу, а також протягом усього їхнього транзиту і тимчасового перебування туристи для свого блага повинні розташовувати:
об'єктивною, точною і вичерпною інформацією про умови і можливості, наданих протягом їхньої подорожі і тимчасового перебування офіційними туристськими організаціями і постачальниками туристських послуг;
особистою безпекою, безпекою свого майна, а також захистом своїх прав як споживачів;
відповідною суспільною гігієною, особливо в засобах розміщення, суспільного харчування і на транспорті; інформацією про ефективні заходи по попередженню інфекційних захворювань і нещасливих випадків, а також безперешкодним доступом до служб охорони здоров'я;
доступом до швидкого й ефективного суспільного зв'язку усередині країни, а також із зовнішнім світом;
адміністративними і юридичними процедурами і гарантіями, необхідними для захисту їхніх прав;
можливістю сповідання своєї власної релігії і відповідними умовами для цієї мети.
Стаття ХІV стосується більше загальних прав і свобод людини: кожна людина має право доводити до відома представників законодавчих органів і громадських організацій про свої потреби, щоб повною мірою здійснювати своє право на відпочинок і проведення дозвілля для того, щоб користатися перевагами туризму в найбільш вигідних умовах, і там, де це доречно і відповідно до закону, поєднуватися з іншими для цієї мети.
Багато інших положень стосовно міжнародного туризму визначені в Хартії туризму. Основними моментами зазначені, що право кожної людини на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня і на оплачувану періодичну відпустку, а також право вільне пересуватися без обмежень, крім тих, котрі передбачені законом, визнається в усьому світі. Використання цього права складає фактор соціальної рівноваги і підвищення національної і загальної свідомості. Як наслідок цього права держави повинні розробляти і проводити політику, спрямовану на забезпечення гармонічного розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, а також займатися організацією відпочинку на благо всіх тих, хто їм користається.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Основні положення Кодексу Туриста (1985)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок