Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Топонімічні джерела та слова іншомовного походження

Топонімічні джерела та слова іншомовного походження

Назва:
Топонімічні джерела та слова іншомовного походження
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,30 KB
Завантажень:
436
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Топонімічні джерела та слова іншомовного походження
Важливими лінгвістичними джерелами є топоніми або географічні назви. Вони поділяються на водні й земні. До перших належать пелагоніми (назви морів), гідроніми (назви водних об'єктів на суші), що, своєю чергою, поділяються на назви рік — потамоніми, озер — лімноніми, боліт — гелоніними.
До других належать назви різних елементів рельєфу суші: каньйонів, плато (ороніми), печер, гротів (спелеоніми), рік, що течуть під землею (спелеогідроніми).
Свої терміни у топонімії є і для населених пунктів. Самі населені пункти називаються ойконіми (від гр. "оікос" — житло). Назви сіл — хороніми (від гр. "хора" — поселення). Крім того, є назви для міських об'єктів: вулиць — годоніми (від гр. "годос" — вулиця); площ — агороніми (від гр. "агора" — площа); шляхів — дромоніми (від гр. "дромос" — біг, рух, шлях).
Існують спеціальні терміни для назв підприємств (ергоніми), профспілок (соціоніми); об'єктом досліджень можуть бути назви лісів (дрімоніми) й окремих груп дерев (фітоніми).
У цілому топоніми поділяються на макротопоніми — назви великих об'єктів, і мікротономіми — назви малих об'єктів (струмки, ставки, луки тощо).
Українська земля має своєрідну й унікальну топонімічну систему назв, що увібрала в себе мовні елементи величезної кількості народів, що мешкали тут у різні історичні часи. Надзвичайно характерною у цьому сенсі є історія назв українських міст. Так, назва нинішнього Білгород-Дністровського має давню історію. Спочатку це місто було відоме як давньогрецька Тіра. Назва ця походить від давньогрецької назви Дністра — Тірас (швидкий). У VI ст. н. е. сюди прийшли слов'яни (праукраїнські племена) і назвали його Білгород (білий град). У XIV ст. місто увійшло до складу Молдавського князівства. Молдавани звали його Четатя-Албе (біла фортеця). У XV ст. місто захопили турки і перейменували на Аккерман (біла фортеця). 1944 р. місто дістало сучасну назву, а в 1998 р. відзначило своє 2500-річчя. Всі ці назви необхідно знати історику, який вивчає документи різних часів і повинен не лише зрозуміти, про яке місто йдеться у документі, а й визначити дату події, час створення документа тощо.
На півдні України до нашого часу збереглося чимало міст, заснованих давніми греками. Давньогрецька Кіркенетіт ("кіркенес" — краб) у І ст. до н. е. була перейменована на честь понтійського царя Мітрідата VI Евпатора у Євпаторію. За часів Кримського ханства (XV—XVIII ст.) місто звалося Гезлев (від тюркського "гез" — око). Давній Пантікапей згодом дістав назву Керч. Існує гіпотеза, що свою назву він отримав у X ст., в період існування Тмутараканського князівства, від давньоруського слова "корчі", що, за однією із гіпотез, означало ковалі.
Перші відомості про давньослов'янські міста на території України містяться у "Повісті временних літ". Найдавнішим серед них, безперечно, є Київ. Відомий український історик М. Брайчевський у своєму дослідженні "Коли і як виник Київ" стверджує, що йому не менше 2300 років. Звідки походить сама назва "Київ"? Вчені й досі не дійшли згоди у цьому питанні. Вважається, що назва походить від антропоніма Кий (булава, палиця). Інший варіант — слов'янське "куява" — вершина гори. Поширеною також є гіпотеза про те, що назва міста походить від легендарних засновників Києва — князів Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либеді, які вважаються слов'янськими божествами (Перун, Велес, Хоре і біла лебідка — символ Дніпра). Можливо, на київських горах у сиву давнину було велике язичницьке капище. Проте більшість дослідників вважає князя Кия реальною історичною постаттю, і якщо не засновником Києва, то, принаймні, тією історичною особою, ім'я якої носить місто. Тобто вік самого міста набагато старший, аніж вік його нинішньої назви. Це підтверджується Й відомостями олександрійського географа і картографа Клавдія Птолемея (II ст. н. е.), який на карті Європейської Сарматії (тобто України) позначив на місці сучасного Києва місто Cap.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Топонімічні джерела та слова іншомовного походження

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок