Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Джерелознавча критика бон України (1914-1925рр.): методика, висновки, наукові перспективи

Джерелознавча критика бон України (1914-1925рр.): методика, висновки, наукові перспективи

Назва:
Джерелознавча критика бон України (1914-1925рр.): методика, висновки, наукові перспективи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,34 KB
Завантажень:
93
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Євгенія Шишкіна
Джерелознавча критика бон України (1914-1925рр.): методика, висновки, наукові перспективи
Актуальність постановки проблеми джерелознавчої критики бон перед історичною наукою обумовлена, з одного боку, поширенням сурогатного грошового обігу в сучасній Україні, а, з іншого, нинішнім рівнем розвитку спеціальних історичних дисциплін. Сучасні роботи і публікації з боністики є ознакою посилення інтересу вчених до проблеми місцевих та приватних грошових емісій, втім комплексних наукових праць сьогодні явно не вистачає. Аналіз історіографії приводить нас до висновку, що критика бон України 1914-1925рр. сьогодні вже склалась як дослідницька проблема, сформувалися основні напрямки її вивчення, намітилися прийоми і методи дослідження, визначилась її джерельна база. Скудність наукових розробок, а також абсолютна відсутність у науковому обігу (навіть у роботах з історії економіки) представлених джерел роблять беззаперечною тезу про новизну дослідження.
Хронологічні рамки дослідження визначаються максимальним випуском бон на українських землях у 1914-1925 рр. Можливе виділення двох складових необов'язкового грошового обігу в Україні в зазначений період: 1) обіг на українських землях, що відносились до складу Австро -Угорській імперії (пізніше Польщі, Румунії, Чехословаччині), у 1914-1924 рр., який був пов'язаний з веденням Першої світової війни і впровадженням національних грошових одиниць у створених на теренах імперії державах після її закінчення; 2) обіг на українських землях, що відносились до складу колишньої Російської імперії, у 1917-1925рр., який був викликаний подіями Першої світової війни, однак набув розмаху тільки після її закінчення з початком громадянської війни і припинився лише по закінченню проведення в СРСР грошової реформи 1922-1924 рр.
Надзвичайно велика кількість необов'язкових грошей зумовила необхідність представницького вивчення бон. Для чого було досліджено випуски Харкова, Одеси, Києва і Львова, оскільки вони найкращім чином репрезентували Україну (історично, географічно, хронологічно тощо). [8, с.57-59, 68-69, 74-75, 84-85,172-173,257-261, 272-279, 306-324]
Теоретичні і практичні потреби боністики зумовили слідування у роботі двом основним напрямкам, в наслідок чого мета дослідження включає в себе вирішення завдань двох рівнів - спеціального і допоміжного. Перший - спрямований на вирішення суто боністичних проблем, зокрема на розробку методики джерелознавчого аналізу необов'язкових паперових грошей. Другий - ставить задачі, допоміжні по відношенню до історичного джерелознавства (висвітлення перспектив використання бон як історичних джерел) та історії (одержання всебічної і максимально повної інформації про застосування бон в торгівельно-грошових відносинах на українських землях у 1914-1925рр.).
Джерелознавча критика необов'язкових паперових грошей обраних міст дозволила виділити ряд особливостей у аналізі зовнішніх ознак необов'язкових паперових грошей, а також виробити низку прийомів і підходів до роботи з джерелами такого плану. Головною властивістю необов'язкових паперових грошей є їх функціональна відмінність від загальнообов'язкових грошових знаків, яка знайшла відображення у зовнішньому оформленні бон.
На бонах в меншій мірі ніж на грошових знаках представлено геральдичну і емблематичну ознаки. Дуже рідко використовуються державні герби і геральдичні знаки, оскільки використання цих атрибутів є прерогативою державних емітентів. Інколи на місцевих бонах можна зустріти герби міст, які допомагають нам з'ясувати місце випуску і, подекуди, територію обігу. Для приватних же бон найбільше значення у встановленні емітенту має сама його назва, яка є неографічною Зовнішні ознаки бон (як пам'яток писемності), по-декуди, за традицією називають палеографічними. ознакою. Лише зрідка зустрічаються негеральдичні знаки, які вказують на емітент і символізують рід його діяльності. Тож, на відміну від обов'язкових грошей, для яких геральдична ознака є ключовою у визначенні приналежності грошового знаку [2, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Джерелознавча критика бон України (1914-1925рр.): методика, висновки, наукові перспективи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок