Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Контент-аналіз: сутність, задачі, процедури

Контент-аналіз: сутність, задачі, процедури

Назва:
Контент-аналіз: сутність, задачі, процедури
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,44 KB
Завантажень:
526
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Контент-аналіз: сутність, задачі, процедури
Контент-аналіз (англ. content analysis; від content - зміст) – формалізований метод вивчення текстової і графічної інформації, який полягає у представленні інформації в кількісних показниках і її статистичній обробці. Характеризується великою точністю і систематичністю.
Сутність методу контент-аналізу полягає у фіксації визначених одиниць змісту, який вивчають, а також у квантифікації одержаних даних.
Об’єктом контент-аналізу може бути зміст різних друкованих видань, радіо- і телепередач, кінофільмів, рекламних повідомлень, документів, публічних виступів, матеріалів анкет.
Контент-аналіз почав використовуватись в соціальних науках з 30-х рр. ХХ ст. в США. Цей метод був вперше використаний в журналістиці літературознавстві. Основні процедури контент-аналізу були розроблені американськими соціологами Г. Лассуелом і Б. Берелсоном. Г. Лассуел використав його в кінці 1930-х років для дослідження в сфері політики і пропаганди. Він модернізував контент-аналіз, ввів нові процедури і категорії, приділяв особливу увагу квантифікації даних.
Розвиток ЗМІ викликав збільшення Конвент-аналітичних досліджень в цій сфері. В часи другої світової деякі державні установи США та Англії використовували контент-аналіз для вивчення пропаганди в різних країнах, а також з метою розвідки. Досвід контент-аналітичних досліджень був підсумований в книзі Б. Берелсона „Контент-аналіз в комунікаційних дослідженнях” (поч. 50-х рр.). Автор дав визначення методу контент-аналізу, а також різним його видам, категоріям і одиницям для кількісного дослідження. Книга Б. Берелсона то цих пір є фундаментальним описом, який дає розуміння основних положень контент-аналізу.
Пізніше в США з’явилось багато досліджень де було застосовано контент-аналіз з різними цілями. Найбільш цікавою інновацією була методика „зв’язаності символів” Ч. Осгуда (1959), яка дозволяла виявити зв’язані елементи змісту. Західноєвропейські дослідники при використанні контент-аналізу користувались в основному американським досвідом. Проте, тут також з’явилось кілька оригінальних методик кількісно-якісного аналізу змісту (Ж. Клейзер, А. Моль).
Сьогодні до основних процедур контент-аналізу відносять:
Виявлення смислових одиниць контент-аналізу, якими можуть бути:
а) поняття виражені окремими термінами;
б) теми виражені в цілих смислових абзацах, частинах тексту, статтях, радіопередачах, ...;
в) імена, прізвища людей;
г) події, факти, ...;
д) зміст апеляцій до потенційного адресата.
Одиниці контент-аналізу виділяються в залежності від змісту, цілей, задач і гіпотез конкретного дослідження.
2. Виділення одиниць рахунку, які можуть співпадати чи не співпадати з одиницями аналізу. В першому випадку процедура зводиться до підрахунку частоти згадування визначеної смислової одиниці, в другому – дослідник на основі аналізованого матеріалу і здорового глузду сам висуває одиниці підрахунку якими можуть бути:
а) фізична протяжність текстів;
б) площа тексту, заповнення смисловими одиницями;
в) кількість рядків (абзаців, знаків, колонок тексту);
г) тривалість трансляції по радіо чи ТБ;
д) метраж плівки при аудіо- і відеозаписах;
е) кількість малюнків із визначеним змістом, сюжетом, тощо.
3. Процедура підрахунку загалом схожа із стандартними прийомами класифікацій за виділеними групами. Використовують складання спеціальних таблиць і формул, використовують комп’ютерні програми (напр., „формула оцінки питомої ваги смислових категорій в загальному об’ємі тексту”), статистичні розрахунки зрозумілості і атрактивності тексту.
Метод контент-аналізу широко використовується як допоміжний засіб в психології , соціології та інших науках при аналізі відповідей на відкриті питання анкет, матеріалів досліджень, результатів психологічного тестування (а саме в проективних методиках), для аналізу результатів при використанні методу фокусу груп. Схожі методи використовуються також в дослідження масових комунікацій, в маркетингових та інших дослідженнях.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Контент-аналіз: сутність, задачі, процедури

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок