Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Фома Аквінський італійський філософ середньовіччя

Фома Аквінський італійський філософ середньовіччя

Назва:
Фома Аквінський італійський філософ середньовіччя
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,51 KB
Завантажень:
440
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Рефера на тему:
Фома Аквінський італійський філософ середньовіччя


Домінання ориганальності:
В питаннях віри будь-яка бабця знає більше всіх філософів, бо яка ж бабця не знає, що душа безсмертна?
Головні роботи:
“Про правління володарів”
“Сума теології”
“Сума істини католицької віри проти язичників”
“Пояснення Апостольського Символу Віри”.
Життя:
Італійський філософ, богослов
Народився у 1225р. в замку Роккасекка поблизу Аквіно
В 17 років вступив в домініканський орден, звідки був відісланий вчитись у Париж де його вчителем стає Альберт фон Больштедт.
1252 - академічна діяльність Фоми в якості магістра богослов’я Парижського університету.
1259 - папа Урбан IV відізвав Фому в Рим. Аквінат викладає теологію, знайомиться з працями Арістотеля
1269 - 1272р.р. -Фома знову працює в Парижському університеті.
1272р.р. - Повертається в Італію і викладає теологію в рідному Неаполітанському університеті.
Помер Фома Аквінський 7 березня 1274р. в монастирі бернандиндів, тяжко захворівши по дорозі з Неаполя в Ліон.
1368р. - його останки були перенесені в Тулузу.
Думки
Наш розум знаходиться по відношенню до сторонніх предметів як очі сови по відношенню до сонця.
Людина має волю вибору, бо в протилежному випадку поради, нагороди і покарання були б беззмістовними.
Неможливо бажати того, що до цього не було освоєно.
Коли несправедливе правління здійснюється багатьма особами, то це називається демократією.
Недосконалість виступає раніше того, що досконале.
Наявність друзів не є необхідністю для людського щастя, тому що людина має вже всю повноту своєї досконалості в Богові.
Блаженство і Бог - одне і те ж.
Бог вічний, а душі не існувало раніше її тіла. Бог незмінний, а в душі проходять зміни. Бог - це чиста діяльність, а душі притаманні страждання і муки
Загальні поняття, роди (universalia) існують всюди і завжди. Колір взагалі вище окремого кольору. Людство вище окремої людини. Бог вище всякої окремої істоти.
Бог називається неіснуючим не тому що йому не вистачає існування, а тому що він перевищує існуюче.
Як може справжнє щастя витікати з багатства, коли для накопичення багатства приходиться терпіти муки?
Ми повинні щиро любити інших задля їх власного блага, а не задля нашого.
Щасливій людині потрібні друзі... і не для того, щоб мати з них користь, і не для того щоб захоплюватись ними, а для того щоб творити добрі справи для цих друзів.
Вчення
У 26 років Фома став магістром теології і викладав її в університетах Парижа. На той час Фома розробив вже в загальних рисах свою систему “покатоличеного” арістотелізму - томізму, як стали називати це вчення За іменем автора. Фома визнає відмінність між філософією і теологією, але вбачає її лише в методах досягнення результатів. Що ж до предмета, то він відрізняється у філософії і теології лише частково. Фома визнає, що деякі з догматів теології можуть бути доведені філософією / буття бога, безсмертя людської душі тощо).
Більшість догматів проте, не підвладні філософським засобам доведення, тому що вони “надрозумні”, тобто цілком раціональні з позиції “божественного розуму” який набагато переважає людський розум.
Фома тлумачить людину як неповторну індивідуальну істоту, що знаходить свій вияв у неповторності індивідуальної людської душі. Індивідуальність ця зберігається в безсмертній душі і після смерті тіла.
“Повна” субстанція людини потребує єдності душі і тіла, так само як і їх неповторності виявляє певну гуманістичну тенденцію в міркуваннях “ангельського доктора”.
За Аквінським є 5 доведень буття божого:
“Все, що рухається, має причиною свого руху щось інше”- це перше томістське “доведення” виходить із неможливості саморуху предмета, в результаті чого утворюється довгий ряд причин, серед яких остання - арістотелівський першодвигун, або бог.
Друге “доведення” виходить із арістотелівського поняття “продуктивної причини”. Так само як і в першому “доведенні”, міркування доводиться до існування первинної продуктивної причини”, яка і є богом. Третє доведення виходить з ідеї неможливості допущення випадкового характеру світу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Фома Аквінський італійський філософ середньовіччя

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок