Головна Головна -> Реферати українською -> Інше -> Джгутикові. Основні представники. Особливості будови і функції органів

Джгутикові. Основні представники. Особливості будови і функції органів

Назва:
Джгутикові. Основні представники. Особливості будови і функції органів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,61 KB
Завантажень:
117
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему
“Джгутикові. Основні представники. Особливості будови і функції органів”
2005


План
Джгутикові. Основні представники. Особливості будови і функції орг.
Споровики. Кокциді. Гемоспоридії та їх представники.
Риси організації Споровиків. Малярійний плазмодій.
Висновки.
Література.


1. До класу Джгутикові належать 6-8 тис. видів, поширених у морях, прісних водоймах (здебільшого входячи до складу планктону). Серед джгутикових чимало паразитів людини, тварин.
Характерна ознака цих тварин – переміщення за допомогою джгутиків. Яких буває від одного до кількох десятків і навіть сотень. Клітина вкрита щільною пелікулою, тому джгутикові мають більш-менш сталу форму тіла. Розмножуються здебільшого поздовжнім поділом, зрідка трапляється копуляція.
У джгутикових спостерігаються всі переходи від рослинного до тваринного способу живлення, що свідчить про єдність між рослинним і тваринним світом.
У стоячих водоймах зустрічається евглена зелена – типовий представник класу. При наявності великої кількості евглен вода набуває зеленого кольору. Форма тіла євглени зеленої веретеноподібна, розміри близько 50 мкм. Переміщення за допомогою джгутика, який постійно перебуває в русі і робить щохвилини 2000-2400 обертів. У цитоплазмі розташовані хроматофори з хлорофіловими зернами, у яких на світлі при наявності в навколишньому середовищі мінеральних солей відбувається процес фотосинтезу (автотрофний спосіб живлення) з утворенням вуглеводу парамілу, що відкладається у цитоплазмі у вигляді включень. У темряві евглена зелена живиться сапрофітним способом, всмоктуючи готові органічні речовини всією поверхнею тіла. Розвиваючись у забруднених водоймах з великою кількістю розчинених органічних речовин, евглени часто поєднують обидва типи живлення – аутотрифний і сапрофітний.
Деякі морські джгутикові, переважно з роду ночесвіток, мають здатність світитися у темряві. Поширені вони у теплих морях, у тому числі в Чорному й Азовському. При подразненні ці тваринки яскраво спалахують фосфорним світлом. Світіння настає внаслідок окислення жирових включень, які у великій кількості містяться в цитоплазмі. Раніше у марновірних людей це явище викликало страх, оскільки невідомою була його природа.
Понад 700 видів джгутикових ведуть паразитичний спосіб життя. У тонких кишках людини (здебільшого дітей) паразитують лямблії. Вони можуть проникнути з дванадцятипалої кишки у жовчний міхур, спричинюючи захворювання печінки типу холіцеститу. Цести лямблій виділяються у навколишнє середовище разом із випорожненнями і потрапляють на землю. У воду. На харчові продукти їх заносять мухи. Людина заражається проковтуючи цисти. Тому для профілактики захворювання важливе значення має дотримання санітарно-гігієнічних правил, захист харчових продуктів від забруднення, знищення мух.
Небезпечного для людини є трипаносома, поширена у тропічній Африці. Вона спричиняє захворювання нервової системи – сохну хворобу. Природним резервуаром паразита є антилопи, а переносником муха цеце.
Від інших одноклітинних відрізняються тим, що органоїдами руху у них є один або кілька джгутиків. Еластична оболонка - пелікула надає їм постійної форми. Панцерні джгутикові мають зовнішній скелет із клітковини. В основі джгутика знаходиться базальне зерно, що дає енергію для руху джгутика. Джгутикові живляться аутотрофно, як рослини, гетеротрофно, як тварини, або змішано – міксотрофно, що свідчить про єдність і спільність їх походження.
Джгутикові поділяються на два підкласи: Рослинні джгутикові. Тваринні джгутикові.
Підклас Рослинні джгутикові. Поодинокі й колоніальні форми. У представників рослинних джгутикових наявний хлорофіл, що міститься в спеціальних органоїдах – хлоропластах. На передньому кінці розміщена скоротлива вакуоля, яка відкривається в резервуар біля основи джгутика. Поряд з нею лежить світлочутливе очко – стигма. За допомогою очка ці джгутикові відчувають освітлені місця. Де відбувається фотосинтез. Синтезований вуглевод – парамін – відкладається в ендоплазмі у вигляді зерен.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Джгутикові. Основні представники. Особливості будови і функції органів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок