Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Лінгводидактичний аспект навчання старших дошкільників складати розповіді-роздуми

Лінгводидактичний аспект навчання старших дошкільників складати розповіді-роздуми

Назва:
Лінгводидактичний аспект навчання старших дошкільників складати розповіді-роздуми
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,15 KB
Завантажень:
320
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Лінгводидактичний аспект навчання старших дошкільників складати розповіді-роздуми


Проблема зв’язного мовлення посідає центральне місце у дослідженнях мовленнєвого онтогенезу. Це обумовлено його соціальним значенням та роллю як вищої форми мовленнєво-мисленнєвої діяльності у розвитку особистості дитини.
Сутність зв’язного мовлення та механізми його вдосконалення висвітлено у працях Л.Виготського, Д.Ельконіна, М.Жинкіна, Г.Леу-шиної, С.Рубінштейна.
У дошкільній лінгводидактиці визначено основні напрямки, зміст та методи навчання монологічного мовлення у дошкільному закладі (А.Богуш, Н.Виноградова, Н.Гавриш, Е.Короткова, О.Ушакова). Більшість досліджень присвячено оволодінню дітьми описовим та розповідним мовленням (А.Зрожевська, С.Ласунова, Н.Малиновська, Н.Орланова, Т.Постоян, Л.Фесенко). Але разом з цим існують окремі дослідження, результати яких свідчать про можливість та доцільність навчання старших дошкільників складати розповіді-роздуми (Н.Семенова, Н.Харченко).
Наша стаття присвячена лінгводидактичному аспекту навчання старших дошкільників складати розповіді-роздуми. При загальному зростанні інтересу до проблем розвитку зв’язного мовлення у дошкільній лінгводидактиці навчання дошкільників складати розповіді-роздуми залишається малодослідженим методичним питанням.
Спочатку з’ясуємо поняття розповідь-роздум під кутом зору лінгводидактики. Виходячи з того, що у дошкільній лінгводидактиці традиційно терміном „розповідь” прийнято позначати самостійно створені дітьми монологи різного типу (опис, повідомлення, роздум), ми визначаємо розповідь-роздум як монологічну форму мовлення, яка виражає причинно-наслідкові зв’язки у процесі відображення та пізнання дошкільниками явищ дійсності. У лінгводидактиці є й інші визначення, але ми поділяємо точку зору І.Гальперіна, Г.Солганика, О.Нечаєвої,
які розглядають роздум з позицій лінгвістики тексту та теорії функціонально-смислових типів висловлювання. На їхню думку, розповідь-роздум – це монологічна форма існування в мовленні; особливим чином організований текст з притаманними йому категоріями та закономірностями у смисловій, композиційній та синтаксичній будові; функціонально-смисловий тип мовлення, для якого характерні логічні відношення та специфічна мовленнєва структура.
У сучасній педагогічній практиці спостерігається досить суперечлива картина стану навчання дітей цього виду зв’язного мовлення.
Як зазначено в „Базовому компоненті мовленнєвого розвитку дитини-дошкільника”, монологічна компетенція включає в себе вміння складати різні види розповіді і серед них – розповідь-роздум. Завдання з навчання дошкільників складати розповідь-роздум фрагментарно зазначено у програмі „Малятко”; а у програмі „Дитина” вони відсутні взагалі, лише у програмі А.Богуш „Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку” завдання для кожної вікової групи сформульовано чітко і послідовно.
З результатів проведеного серед вихователів дошкільних закладів м. Бердянська анкетування ми з’ясували, що в організованих умовах (на заняттях з розвитку рідного мовлення) незначна кількість педагогів (8%) знайомить дітей з розповіддю-роздумом. Водночас на інших видах занять, зокрема ознайомлення з природою, художньою літературою, а також в ігровій та трудовій діяльності вихователі широко використовують різноманітні методи та прийоми, які сприяють розвитку мовленнєвих умінь та навичок складати розповідь-роздум. Серед них такі: спостереження на природі (70%), пояснення явищ з причинною залежністю (48%), обстеження предметів, їх якостей та властивостей (24%), дидактичні ігри на класифікацію чи порівняння (93%), пояснення правил гри (4%).
Аналіз мовлення дітей під час спілкування показав існування певної невідповідності: діти не в повному обсязі послуговувалися власним лексичним запасом. У більшості випадків діти користувались простими реченнями або використовували лише підрядну частину складного речення, яка починається зі сполучника „тому що”. Це свідчить про труднощі, пов’язані зі структурною складністю та необізнаністю дітей зі спеціальними мовленнєвими засобами зв’язку між реченнями та структурними частинами розповіді-роздуму.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Лінгводидактичний аспект навчання старших дошкільників складати розповіді-роздуми

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок