Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Набуття морального досвіду слухачів підготовчих відділень та підготовчих курсів через ознайомлення з історією Голодомору

Набуття морального досвіду слухачів підготовчих відділень та підготовчих курсів через ознайомлення з історією Голодомору

Назва:
Набуття морального досвіду слухачів підготовчих відділень та підготовчих курсів через ознайомлення з історією Голодомору
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,14 KB
Завантажень:
245
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Набуття морального досвіду слухачів підготовчих відділень та підготовчих курсів через ознайомлення з історією Голодомору


В історії України багато сумних і трагічних сторінок. Недаремно ж говорять, що історія нашої держави зіткана з червоних ниток любові до рідного краю та чорних ниток журби за її свободою.
Запалим свічку усім тим,
Хто в час голодомору згинув.
Запалим свічку усім тим,
Хто в небуття оте полинув.
І не дамо забути тих,
Кому прийшлось те пережити,
Бо в нас так само, як і в них,
Живе в серцях бажання жити.
Давайте змінимо весь світ,
Усе, що так далеко й близько,
І лише тим, хто бачив горе,
Уклонимося низько-низько!
Такими хвилюючими віршованими рядками розпочинається вечір-реквієм «Запали скорботну свічку» з нагоди 75-ої річниці Голодомору 1932 – 1933 років. На сцені – книжкова виставка, на столі – розламана чорна хлібина на вишитому рушнику, хрест, колоски пшениці, перев’язані чорною стрічкою. квіти, горить свіча…
Звучить сумна мелодія «Реквієму» А. Моцарта. Вечір розпочинають слухачі підготовчого відділення, розповідаючи присутнім про жахливі роки і оголошують хвилину мовчання в честь загиблих.
Потім ведучі доповнюють страшні сторінки Голодомору, який випав на долю нашого народу.
Що ми знаємо про причини, які призвели до однієї з найбільших трагедій в історії людства – голодомору 1932 – 1933 років в Україні?
Чи усвідомлюємо його катастрофічні наслідки для економіки, душі, духовності, свідомості народу?
Історія українського народу знала чимало трагічних подій. Але те, що сталося в Україні в ті лихі роки, не має аналогів в історії цивілізованого людства. Голодомор 1932 – 1933 років – найстрашніша сторінка минулого українського народу. Масштабний голод на Україні розпочався наприкінці літа 1932 року, досяг свого піку до початку літа 1933 року. Без війни, без стихійного лиха, без епідемій, на своїй родючій землі загинули від голоду мільйони ні в чому не винних людей. Нині є очевидним, що голодомор 1932 – 1933 років в Україні був результатом спланованих системних заходів та виступив одночасно інструментом знищення соціальної бази народного опору Радянській владі в Україні, для здійснення швидкого «індустріального стрибка» шляхом «мобілізації» внутрішніх ресурсів.
Що стосується політики індустріалізації, то в ній самій, в її меті – швидкому промисловому розвитку країни – нічого поганого не було. Але методи, якими вона проводилася, повністю спотворили ідею і звеліли нанівець усі позитивні результати, бо вони були куплені ціною величезних втрат.
Восени 1932 – взимку 1933 року, коли вже всі зрозуміли, що в Україні справжній голод, влада не тільки не припинила примусове відбирання їжі або хоча б прийняла допомогу інших країн, а навпаки, всі сили кинула на те, щоб ізолювати голодуючі райони. Всіляко намагалася заперечувати голод в Україні. Тогочасна влада забороняла реєструвати смертність від голоду та оприлюднювати будь-які факти, в яких йшлося про голод. Теза про замовчування голоду не потребує документальних підтверджень внаслідок своєї очевидності. Навіть у суворо секретному діловодстві партійних комітетів тему голоду дозволяли порушувати тільки в «особливих папках» з особливим режимом зберігання.
Точне число жертв голодомору невідоме ще й досі, через 75 років після трагедії. Між істориками тривають дискусії, скільки саме людей загинуло? Але так чи інакше йдеться про мільйони жертв. Прах невинно убієнних голодом співвітчизників стукає в наші серця…
 
«Я свідком був того голодомору…» Достовірні факти, які вражають…
 
Ось свідчення ветерана Великої Вітчизняної війни Гаврила Панасовича ЛЯШЕНКА, 1910 року народження (уже нині покійного), який у ті роки мешкав у Гаврилівці Межівського району Дніпропетровської області:
«Села, які мали велику заборгованість по здачі хліба і м’яса, заносилися на «Чорну дошку». А плани заготівель були страшні, непомірні. Кожна родина мусила здати весь хліб, по 40кг м’яса. Трохи згодом – ще одна постанова і знову по 40кг м’яса і хліб.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Набуття морального досвіду слухачів підготовчих відділень та підготовчих курсів через ознайомлення з історією Голодомору

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок