Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Реченнєва спеціалізація одновалентних дієслівних предикатів 

Реченнєва спеціалізація одновалентних дієслівних предикатів 

Назва:
Реченнєва спеціалізація одновалентних дієслівних предикатів 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,85 KB
Завантажень:
464
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Реченнєва спеціалізація одновалентних дієслівних предикатів 


Предикат є центральною синтаксемою, що формує семантико-синтаксичну структуру простого елементарного речення, указуючи на кількість субстанціальних синтаксем та їх функції. Таку властивість предиката кваліфікують як його валентність. Головним носієм валентності, за переконанням більшості граматистів (І.Р. Вихованця, К.Г. Городенської, А.П. Загнітка, Н.Л. Іваницької, М.В. Мірченка й ін.), є дієслово, яке реалізує свій валентний потенціал у ролі предикатів. Категоріальна семантика дієслівного предиката впливає на його здатність прогнозувати обов’язкові валентні позиції для заповнення їх семантично сумісними словоформами.
На тлі багатовалентних виокремлюємо одновалентні дієслівні предикати. Специфічною ознакою таких предикатів є одномісність їхньої валентної рамки. Єдиною валентно зумовленою предикатом є позиція суб’єкта, разом із якою формують семантично елементарне речення й утворюють інформативно завершене висловлення. Реченнєву автосемантичність об’єктивують абсолютивні дієслова (зеленіти, кипіти, танути, сяяти, гудіти, шуміти, ревіти, цвісти, достигати, спати, хворіти, сумувати, мовчати тощо) у функції одновалентних дієслівних предикатів. Такі конструктивні компоненти, будучи семантично насиченими, актуалізують своє значення, реалізуючи тільки суб’єктну валентність у контекстно вільних умовах.
Одновалентні дієслівні предикати містять у собі достатню семантичну інформацію про суб’єкти й не потребують інших обов’язкових поширювачів для надання реченнєвим конструкціям структурно-семантичної завершеності: Олекса зітхнув (Б. Лепкий); Анастасія мовчала (П. Загребельний); Гудуть джмелі (З. Тулуб); Синіло небо (Б. Харчук); Горів нічник (А. Дімаров); Малина спіє... (Л. Костенко). Одновалентні дієслівні предикати зітхнув, мовчала, гудуть, синіло, горів, спіє відображають автосемантичні властивості дієслів, які є семантично насиченими й реалізують своє значення лише у сполученні з іменниками – назвами суб’єктів.
Одновалентні дієслівні предикати структурують двокомпонентні семантично елементарні речення, у яких валентно зумовлену позицію займає суб’єкт. Проте таким предикатам властива неоднорідність у проекції їх на формально-граматичний рівень, що пов’язано з виявом предикативної ознаки й репрезентацією суб’єкта в семантично елементарному реченні.
Одновалентні дієслівні предикати функціонують у двоскладних реченнях з дієслівним присудком і в реченнях односкладної будови. Сукупність речень першого типу утворює двокомпонентну модель, у якій суб’єкт виражений називним відмінком іменника і репрезентує активного діяча або носія процесу, стану: Хлопці бешкетують; Собака гарчить; Трава буяла; Горить багаття; Біліли ромашки; Блиснуло сонце; Настя хворіє; Жінка сумує. Суб’єктно-предикатна конструкція семантично елементарного речення, породженого одновалентним дієслівним предикатом, корелює із підметово-присудковою моделлю формально-граматичної структури двоскладного речення.
Односкладні речення реалізують двокомпонентну модель, яку формують одновалентні дієслівні предикати, виражені семантично обмеженою групою дієслів на позначення фізичного стану істот (морозити, лихоманити, нудити й ін.) і співвідношення людини із зовнішніми обставинами щодо успіху або неуспіху в різних сферах діяльності: Дитину морозить; Тебе нудить?; Його лихоманило; Дівчині щастило; Юркові таланить. У традиційній граматиці такі речення інтерпретують як безособові – з предикативним центром, вираженим головним членом, лексико-семантична і формальна специфіка якого виключає наявність підмета як виразника суб’єкта дії чи стану. У реченнях з означеними одновалентними дієслівними предикатами суб’єкт виражений давальним або знахідним відмінками, що вказують на пасивну спрямованість стану на істоту, як правило, особу. Значення суб’єкта стану є вторинною семантико-синтаксичною функцією давального і знахідного відмінків.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Реченнєва спеціалізація одновалентних дієслівних предикатів 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок