Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Поезії Марій ки Підгірянки

Поезії Марій ки Підгірянки

Назва:
Поезії Марій ки Підгірянки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,73 KB
Завантажень:
29
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Тема. Література рідного краю.

Марійка Підгіянка. Поезії.

Мета. Ознайомити учнів у літературною довідкою про письменницю Марію Омелянівну Домбровську та її поетичну творчість. Розвивати в них уміння сприймати поетичні картини рідної природи через поезію. Виховувати любов до рідної землі, захоплення її красою та неповторністю.

Обладнання. Портрет Марійки Підгіянки. Картини-пейзажі.

Хід уроку.

Додому стежичка в’ється

Вся в квіті

Милішої, кращої не знайду

В світі.

Краса всюди є на світі,

Та щастя – лиш дома є!

Краю милішого, ріднішого

Як Україна –

В світі нема.

Служби чеснішої, вірнішої

Як для України –

В світі нема.

Жертви чистішої, святішої

Як для Вкраїни –

В світі нема!

І. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Вступне слово про письменницю.

У передгір’ї Карпат, недалеко від ріки Прут, розкинулося мальовниче село Білі Ослави. Наприкінці села під лісом у чепурній хатині жив лісничий державних лісів Омелян Ленерт.

День 29 березня 1881 року був радісним для нього – молода дружина подарувала йому первістка – дівчинку, яку охрестили Марійкою.

Усе дитинство Марійки пройшло в мальовничих та чарівних Карпатах. Тут вона прислухалася до смерекової мови старого лісу, пильно читала таємні книги, писані та мережані стрімкими горами бурхливими ріками, захоплювалася народною піснею, входила у духовний світ свого народу.

“Самоук, несміливе дитя Підгір’я”, - говорила вона пізніше про себе, бо освіту їй довелося здобувати самотужки. Українська школа і українські вчителі не були тоді в пошані у цісарсько-королівської влади. Та і батько не мав достатньо коштів, щоб дати вищу освіту всім своїм дітям.

Марійка ж закінчила двокласну школу с. Уторопи, куди переїхали її батьки. Та і по навчанню.

Однак допитливу й розумну дівчину аж ніяк не влаштовувала доля домогосподарки.

Однак допитливу й розумну дівчинку аж ніяк не влаштовувала доля домогосподарки.

Гостюючи у свого дідуся по матері священика Миколи Волошина в с. Заріччя, дівчина користувалася його багатством – великою бібліотекою класичної літератури. Тут вона прочитала твори Т.Шевченка, Ю.Федьковича, О.Пушкіна, Л.Толстого, А.Міцкевича.

Наполеглива гуцулка самотужки склала екстерном іспит за восьмикласну жіночу школу в Коломиї, а потім також екстерном – а жіночу вчительську семінарію – і стала вчителькою.

ІІІ. Вчителювання.

Сорок довгих учительських років...

Сорок літ з не терпінням чекала вона першого дзвоника. Сорок разів тривожно прислухалася до літнього останнього дзвоника. Сорок років наполегливо боролася з неписьменністю українського народу, щиро, безкорисливо служила йому.

Тернистим був шлях Марії Омелянівни Домбровської, цієї подвижниці народної освіти і невтомної громадської діячки у колишній Галичині. Скільки роботи перероблено нею, скільки сили та енергії віддано дітям, для яких вона була щирим другом і порадницею, а її вірші вони могли зустріти у читальнях у букварях.

“Безконечні казки”

“Діти й ластівка”

Марія Омелянівна працювала сільською вчителькою у найбільш віддалених гірських та передгірських місцевостях. Вона не тільки навчала дітей, а йшла під селянські стріхи і учила матерів-господарок правильно доглядати за немовлятами, готувати смачні страви, підтримувати затишок в оселі. Була для них вчителькою і порадницею.

Ця жінка була наділена неабияким поетичним хистом, що прислужився їй під час навчання і виховання діточок.

Щирі мелодійні вірі Марійки Підгорянки допомагали дітям запам’ятати букви, засвоїти арифметичні дії, пояснювати різноманітні явища природи.

А почала писати Марія ще в юності. Тоді і обрала собі літературний псевдонім Марійка Підгорянка – в знак любові та пошани дорідного прикарпатського краю.

- Творчість Марійки Підгірянки.

Твори Марійки Підгірянки друкувалися в 1902-1908 роках, на сторінках газети “Діло”, журналу “Літературно-науковий вісник”.

1908 року вийшла її перша поетична збірка “Відгуки душі”. До неї увійшли кращі твори письменниці.

Та життєва доля не тільки дарувала радість. Влада була незадоволена діяльністю вчителів-просвітителів і перекидала волоків в село Ворона (Коломийський р-н), розлучивши з дружиною. Лише через два роки дали дозвіл і Марійці переїхати до чоловіка.

Вона веде активну громадську роботу, допомагає А.Домбровському налагодити діяльність товариства “Взаємна Поміч Українського вчительства”.

- Перша світова війна.

Не оминула родину війна. Августин в армії, Марійка з чотирма дітьми з прифронтової зони депортована в барак для українських біженців і виселенців у Австрії.

Та в цій життєвій бурі М.Підгіянка не губиться працює з дітьми українських виселенців, виконуючи свій учительський обов’язок.

“Поетка зробила на мене враження людина великої духом, сильної індивідуальності і жіночої лагідності”.

(згадувала Осипа Заклинська).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Поезії Марій ки Підгірянки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок