Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Наукове підґрунтя інноваційних процесів в освіті

Наукове підґрунтя інноваційних процесів в освіті

Назва:
Наукове підґрунтя інноваційних процесів в освіті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,40 KB
Завантажень:
320
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Наукове підґрунтя інноваційних процесів в освіті


Як стверджують сучасні політики і науковці, перший етап трансформацій в Україні завершено “завдяки інноваційному імпульсу, що надала “інформаційна хвиля” науково-технічного прогресу суспільства…; прискорився темп цивілізаційного розвитку” [1, с.5]. Подальша логіка розвитку суспільства є логікою інноваційних реформ, серед яких значну роль відіграватимуть реформи освіти.
Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання й управління; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти, яка суттєво відрізняється від попередньої.
Якщо тривалий час філософією освіти була діалектико-матеріалістична теорія пізнання в її західноєвропейському варіанті, то в Україні на початку XXI століття розроблено нову філософію освіти, що узагальнює в собі різні, найбільш прогресивні ідеї: філософію всеєдності, концепцію ноосфери, глобальної освіти, філософію серця, життєтворчості, діалогу культур, ідеї про вплив космосу на життя людини та інші [2], які стали підґрунтям педагогічної інноватики – науки про систему оновлених взаємовідносин між учасниками педагогічного процесу, об’єктом дослідження якої є інноваційні процеси, предметом дослідження – є педагогічні інновації, під якими розуміємо не лише кінцевий продукт застосування новизни у навчально-виховному й управлінському процесах з метою зміни (якісного покращання) суб'єкта та об’єктів управління й отримання економічного‚ соціального‚ науково-технічного‚ екологічного та іншого ефекту, а й процедурою їхнього постійного оновлення [Даниленко Л.І.Теоретико-методичні засади управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах: Дисертація на здубуття наукового ступеня доктора педагогічних наук: Спеціальність 13.00.01. – Київ, 2005] .
Найбільш широкою є перша концепція, автор якої – вітчизняний філософ В.С.Лутай [3], визначив її сутність як серединний шлях синергетичного світогляду. Його методологія відкриває можливість підійти до вирішення тих суперечностей сучасної освіти, які існують між авторитарним і вільним, доросло-центристським і позацентристським типами педагогічної діяльності. Синергетичний підхід дозволяє поєднувати, синтезувати позитивні елементи кожного з цих типів у новій філософії освіти і заснованих на них усіх конкретних видах педагогічної діяльності. Він також дозволяє подолати суперечність між теоріями спадковості і виховання, формування людини та іншими, що стали аксіомами людського буття.
Термін “синергетика” запропонував німецький вчений Г.Хакен [4]; у перекладі з давньогрецької це означає “співробітництво, спільна дія”. У загальному розумінні, синергетика – це наука, що досліджує процеси у нестабільних системах, етапи переходу від стану порядку до стану хаосу. Стан максимальної хаотичності неврівноваженого процесу називають точкою біфуркації. Якщо ввести в систему достатню кількість додаткової енергії, починає народжуватись нова організація. Система переходить із хаотичного (стохастичного) стану в новий стабілізаційний стан. За дослідженнями І.Пригожина і Г.Хакена, перехід від неупорядкованого стану до упорядкованого відбувається за рахунок спільної і синхронної дії багатьох підсистем (або елементів), що створюють систему [5].
Н.Г.Протасовою проаналізовано ключові положення синергетичної методології [6] і визначила, що складно організованим системам не можна нав’язувати способи розвитку (а саме такою є система освіти), а необхідно сприяти їхнім власним тенденціям розвитку.
Приєднуємося до думки вченої і стверджуємо, що синергетика нині протистоїть жорсткому детермінізмові, редукціонізмові, які до цього часу розглядалися як універсальні методологічні основи наукового пізнання світу людиною.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Наукове підґрунтя інноваційних процесів в освіті

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок