Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Періодизація розвитку історико-педагогічного процесу в Україні у ХХ столітті

Періодизація розвитку історико-педагогічного процесу в Україні у ХХ столітті

Назва:
Періодизація розвитку історико-педагогічного процесу в Україні у ХХ столітті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,23 KB
Завантажень:
36
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Періодизація розвитку історико-педагогічного процесу в Україні у ХХ столітті


Розвиток історико-педагогічної думки в Україні – це тривалий і складний процес. Навіть якщо зробити спробу проаналізувати цей процес тільки в XX ст., потрібно починати це з ретельної періодизації вітчизняної історико-педагогічної науки. Періодизація як розподіл історико-педагогічної реальності на періоди, що якісно відрізняються один від одного, є обов'язковим засобом пізнання будь-яких історичних явищ і прогнозування можливостей їхнього розвитку в майбутньому. Але в дослідженнях історії розвитку історико-педагогічного процесу в Україні, які маємо сьогодні, лише констатуються деякі етапи, що визначались у попередні роки й були здебільшого пов'язані з розвитком історичної науки або із соціально-економічними реформами в суспільстві. Водночас такі питання, як визначення етапів, встановлення наступності і якісних відмін-ностей між ними, вплив тих чи інших факторів на дослідження історико-педагогічного процесу в різних суспільних умовах, історики педагогіки України досі не вивчали.
У працях з історії педагогіки радянських часів періодизація розвитку школи та педагогічної науки цілком відповідала більшовицькій періодизації історії УРСР та історії комуністичної партії України. Так, у дослідженнях 60-х – початку 80-х років традиційно виділяють такі етапи: 1-й (1917-1920) – революційні перетворення в системі освіти й педагогічній думці після Жовтневої революції; 2-й (1921-1931) – розвиток школи й педагогіки в Українській РСР у період реконструкції народного господарства: 3-й (1931-1941) – освіта й педагогічна наука в Україні у період розгорнутого будівництва соціалізму; 4-й (1945-1958) – розвиток освіти й педагогічної думки в період Великої Вітчизняної війни, відновлення і подальший розвиток народного господарства; 5-й (1959-1985) – школа і педагогічна наука України в період так званого розвинутого соціалізму (див. праці А.Бондаря, М.Грищенка, М.Гриценка, О.Дзеверіна та ін.) У цих дослідженнях розвиток історико-педагогічної думки прямо пов’язувався з п’ятирічними планами, партійними з’їздами та постановами. Природно, що побудована на цих засадах періодизація розвитку історії педагогіки як науки не є нині перспективною основою для розгортання відповідних досліджень.
Більшість сучасних істориків України виділяють у вітчизняній історії XX ст. такі етапи: 1-й (1900-1917) – відродження національної свідомості; 2-й (1917-1920) – українська національна революція (період визвольних змагань українського народу); 3-й (1920 – кінець 20-х років) – радянізація українського суспільства; 4-й (30-ті – середина 50-х років) – період тоталітарної системи; 5-й (середина 50-х – 60-ті роки) – часткова демократизація українського суспільства; 6-й (70-80-ті роки) – економічна та суспільно-політична кризи; 7-й (90-ті роки) – становлення української незалежної держави [1; 3].
З урахуванням саме цієї періодизації Я.Бурлака та Ю.Руденко у статті “З історії вітчизняної педагогіки: завдання, пошуки, проблеми” [2] ще на початку 90-х років пропонували поділити розвиток української школи та історико-педагогічної науки на такі етапи: 1-й (1900-1917) – національне відродження; 2-й (1917-1920) – становлення української державності; 3-й (1920 – початок 30-х років) – відродження української школи та педагогіки; 4-й (30-40-ві роки) – уніфікація і сталінізація шкільного життя; 5-й (50-80-ті роки) розвиток школи й педагогіки за умов тоталітаризму; 6-й (з початку 90-х років) – новий етап розвитку української школи в умовах незалежності. Очевидно, то не були лише перші спроби обґрунтувати періодизацію історії української школи й педагогіки. Основними недоліками цієї періодизації є не тільки недостатні, з нашого погляду, обґрунтованість та визначеність окремих етапів, а й те, що автори не розглядали історико-педагогічний процес як специфічне явище зі своїми закономірностям.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Періодизація розвитку історико-педагогічного процесу в Україні у ХХ столітті

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок