Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Українські дитячі народні ігри: гуси, шевчик, редька, мак (для дошкільного закладу або молодших класів)

Українські дитячі народні ігри: гуси, шевчик, редька, мак (для дошкільного закладу або молодших класів)

Назва:
Українські дитячі народні ігри: гуси, шевчик, редька, мак (для дошкільного закладу або молодших класів)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,46 KB
Завантажень:
30
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Українські дитячі народні ігри: гуси, шевчик, редька, мак (для дошкільного закладу або молодших класів)


Гуси
Грають хлопчики й дівчатка. Великим гуртом. Під відкритим не-бом. На просторі.
Зібравшись, визначають, хто буде «маткою». Якщо не дійдуть згоди, то дівчатка стануть у ряд та й між собою полічать:
Зоря-зірниця,
Красна дівиця,
По полю ходила,
Ключі згубила,
Місяць бачив —
Не сказав,
А сонце йшло,
Ключі знайшло.
На кого випаде останнє слово, тому бути «маткою». Так само й «пастуха» вибирають. Або за взаємною згодою, або «матка» прокаже лічилку:
Летіла сорока-білобока
І кричала: «Кра-кра-кра!»
А ти закривай очі,
Ми втікаємо з двора.
Ще «матці» треба взнати, хто серед тих, що залишились, «вовк». Вона каже всім сісти. Потім підходить до кожного й легенько ло-скоче соломинкою по його обличчю, губах. Хто засміється, той «вовк». А хто витерпить, до «гусей» прилучається. Якщо «вовків» набирається кілька, то «матка» їх перелоскочує ще й ще, аж поки хтось один зостанеться.
Він відходить убік чатувати на здобич. Пастух жене гусей у поле, а «матка» залишається вдома.
Гуси пасуться та поглядають туди, звідки прийшли. Ждуть, чи скоро «матка» покличе додому. Аж вона гукає: — Гуси, гуси, додому!—
За чим да за чим?—
Вовк за горою!—
А що він робить?—
Гуску скубе.—
Яку?—
Сіру, білу, пелехату. Тікайте, гуси, до хати!
Вони зриваються й біжать додому, а «вовк» переймає, ловить. Тільки «пастуха» остерігається, його не займає.
Як бачить «матка», що котрогось не вистачає, то питає «пас-туха»:—
Де гуся?—
Продали,—
А де гроші?—
Квасу купили.—
А де квас?—
Попили.—
А де пляшка?—
Побили.—
А де склянки?—
В землю закопали.—
А бодай тебе чорти пасли! Жени ж знов та бережи гусей! Коли вже «вовк» усіх переловить, то «матка» допитується в «па-стуха» так само, як і раніше, а наприкінці каже:—
Ходімо шукати гусей!
А «вовк» десь там уже сидить. Біля нього рядком «гуси». Вони всі разом шиплять: Ш-ш-ш... «Матка» з «пастухом» підходить до «вовка» й питає:—
Здоров був, куме! Чи не бачив моїх гусей?—
Здрастуй, кума. А які твої гуси?—
Були сірі, були й білі, да з двору десь полетіли, ось уже тре-тій день шукаю.—
І не бачив, і не знаю. Вони, мабуть, пішли по сірій та по білій доріжках.—
А що то в тебе шипить?—
Пиво вариться.—
Можна подивитися?—
Ключ загубив. «Матка» хоче йти, а «вовк» зупиняє:—
Постій, кумо, побалакаємо. «Гуси» зриваються кричати:—
Га-га-га!—
Що в тебе за гвалт? — питає «матка» «вовка».—
Та то мої молодиці ліплять паляниці. «Гуси» ґелґотять і руками б'ють.—
А що то кричить та лопотить?—
Прачки перуть, прачами б'ють.—
Можна подивиться?—
Ключа нема.
Тут «гуси» схоплюються, беруться за руки й тупотять ногами.—
А що це там тупотить?—
Коні.—
Можна подивитись?—
Можна.—
Та які ж це коні! Це ж мої гуси! — вигукує «матка».— Оце моє й оце моє. Оце туточки всі мої. Щоб ти згинув, сірий вовче!
За цим словом дружно напускаються на «вовка». Всі разом дадуть йому доброго прочухана, якщо не вирветься та не втече.


Шевчик
Чи ж не цією лічилкою ліпше визначити, кому бути «шевчи-ком»:
Бігла піна повз Трипілля
По самії ганки.
Нема попа, нема дяка,
Поїхав до замку.
Самі попенята
Шиють чоботята.
А піп у млині Шиє чоботи мені.
Тепер діти стають у коло, а «шевчик» посередині. Співають або приказують:
А чи бачив ти, як шевчик шкіру в воді мочить?
Ой так, так, братику, шкіру в воді мочить.
Услід за словами «шевчик» показує, що і як треба робити.
А чи бачив ти, як шевчик шкіру натягає.
Ой так, братику, так шкіру натягає.
А чи бачив ти, як шевчик черевички шиє?
Ой так, братику, ой так черевички шиє.
А чи бачив ти, як шевчик цвяшки забиває?
Ой так, братику, так цвяшки забиває.
Чи бачив ти, як шевчик у свято танцює?
Ой так, так у свято танцює.


Редька
Ця гра до вподоби дівчаткам. Та коли й хлопцям заманеться пограти, нехай прилучаються.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Українські дитячі народні ігри: гуси, шевчик, редька, мак (для дошкільного закладу або молодших класів)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок