Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Літературно-педагогічні пам’ятки Київської Русі та їх вплив на розвиток школи і педагогічної думки в Україні.

Літературно-педагогічні пам’ятки Київської Русі та їх вплив на розвиток школи і педагогічної думки в Україні.

Назва:
Літературно-педагогічні пам’ятки Київської Русі та їх вплив на розвиток школи і педагогічної думки в Україні.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,62 KB
Завантажень:
142
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат
Літературно-педагогічні пам’ятки Київської Русі та їх вплив на розвиток школи і педагогічної думки в Україні.


Зміст.
1.Школа і освіта за часів християнізації Русі.
2. Навчальні книги в школах Київської Русі.
3. Зародження і розвиток вітчизняної педагогічної думки.
Розділ 1 Школа і освіта за часів християнізації Русі.
Своєрідною генетичною пам'яттю у вихованні української людності княжої доби слід вважати билини (билиці), що потім переросли у перші українські думи, про які побутувала хибна думка, ніби вони появилися на світ у добу козацтва. "Дума про похід руських (українських) князів на половців літа 6611 (1103 р.)", "Дума про пирятинського поповича Олексія", "Дума про Марусю Попівну Богуславну", "Ілля Муромець і злидні кабацькі", "Святогор", "Три подорожі Іллі Муромця" були досить поширеними в Київській Русі. Як і в більшості творів народного епосу, основні герої дум-билиць київського циклу тричі вирушають у дорогу, тричі вступають у бій, тричі доповідають князеві; метафори й гіперболи, епітети й повтори — все підпорядковане одній меті: уславити витязів, славних захисників рідної землі, "добрих молодців", Богатирів Землі Київської, показати їх само-відданість, прагнення до волі, незламність у боротьбі з напасниками-зайдами, інші якості, гідні наслідування, що становлять гордість нашого менталітету та основні чинники виховного ідеалу.
Ліпше, ніж у школах грамоти, було поставлене навчання в монастирських школах. Вони створювалися при монастирях, великих соборах і поділялися на зовнішні та внутрішні.
У перших навчалися миряни, а у других — майбутні ченці, священнослужителі. Вивчалися "сім вільних мистецтв" — класичний середньовічний підхід до середньої освіти (школи), що мав прямий і безпосередній зв'язок з надбанням античної школи і освіти.
"Сім вільних мистецтв" для монастирських шкіл Київської Русі уже набули ознак практицизму: граматика потрібна для створення нових і розуміння існуючих церковних книг; риторика — як посібник у побудові проповіді (значно пізніше з'явиться гомілетика як "наука про церковну словесність"); астрономія — для розрахунків пасхалій; діалектика — для суперечок з єретиками; а заняття арифметикою зводилось до містичних тлумачень чисел.
Монастирські школи Русі значно випередили європейські країни, побудувавши навчання і виховання своїх учнів (слухачів) у раціонально-практичному ключі. У Києво-Печерській монастирській школі, наприклад, навчання здійснювалося методами систематичних настанов, повчань з окремих тем християнського вчення, після чого Феодосій і його найбільш освічені помічники проводили обговорення. У цілому зміст освіти у школі Києво-Печерського монастиря мав суперечливий характер. З одного боку, проповідь християнських догматів перешкоджала появу раціоналістичних ідей. З іншого боку, в монастирі було створено умови для розвитку творчості таких видатних діячів давньоруської культури, як історик Нестор, художник Алімпій, лікар Агапій, які виступали проти феодальної роздробленості. У монастирі концентрувалися твори прикладного мистецтва, працювала лікарня".
У бібліотеці Видубицького монастиря, а отже, і його школи, зберігалися твори античних філософів Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура та інших давньогрецьких мислителів. Монахи були знайомі з,творами публіцистичного змісту перших українських письменників — Луки Жидяти, Кирила Турівського, Климента Смолятича. Вихованці цієї ж монастирської школи поруч з освітою набували професії іконописця, каліграфа (переписувача) книг, майстрів з виготовлення пергаменту, стійких фарбників, з випалювання вапняку, без чого неможливе будівництво жодного кам'яного храму монастиря, а згодом — книгозбірень, шкіл, інших споруд. Отже, прийняття християнства, утвердження єдиної церкви сприяло створенню першої вітчизняної системи народної освіти, до якої увійшли школи грамоти, монастирські школи та школи "учіння книжного" при княжих дворах.
Впроваджуючи християнські вірування, церква і школа боролися з так званим язичництвом.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Літературно-педагогічні пам’ятки Київської Русі та їх вплив на розвиток школи і педагогічної думки в Україні.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок