Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Віра і виховання та розвиток

Віра і виховання та розвиток

Назва:
Віра і виховання та розвиток
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,83 KB
Завантажень:
76
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Віра і виховання та розвиток
План
1. Головна проблема виховання
2. Віра як форма пізнання
3. Християнська віра як передумова гармонії
4. Головний предмет християнської віри
5. Віруючі, "невіруючі" та атеїсти
6. "Не кожному духові вірте..."
7. Педагогіка в пошуках духовності
8. Естетичне прагнення як складова духовності
9. Духовність і моральне мужніння людини
10. Відродження віри

Головна проблема виховання
У сучасній педагогіці існує чимало пропозицій і підходів до вирішення проблем виховання; їх можна трактувати по-різному. Однак при аналізі будь-якого з них мусимо найперше враховувати, як кожен з них вирішує головну проблему виховання: Чому людина повинна поводити себе морально? Чому вона повинна прагнути до здійснення національних ідеалів? і т. ін. Якщо відповіді на ці запитання немає — пропонована система поглядів уваги не варта, вона будується на піску.
Зрозуміло, що в тоталітарних суспільствах так питання і не ставиться. Як уже йшлося, людина за комуністичного режиму собою не керувала: система нагляду змушувала її поводитись так, як їй пропонували. Тим часом умови свободи проблему мотивації позитивної поведінки оголюють і ставлять гостро. Що за відсутності нагляду спонукатиме людину рахуватися не лише зі своїми інтересами, але й з чужими? Сьогодні виховник покликаний чітко знати, як "працює мораль у людині", як в її свідомості діють національні та інші вартості тощо. Бо не варто доводити, що саме лише знання моральних норм та інших вартостей позитивної поведінки людини ще не забезпечує. Без сильнодіючого мотиву вона не зможе вибрати невигідне добро і відкинути вигідне зло.
Традиційно-християнська стратегія виховання дає на ці запитання відповідь: головним джерелом мотивації позитивної поведінки людини може бути лише "віра в Когось або в Щось", що надає сенсу нашому життю і що пояснює головну таємницю — Таїну Буття. "Будуйте себе найсвятішою вашою вірою", — пише апостол (Юд. 20).
Розуміння того, що дає віра в Бога Любові й Добра для формування моральності людини, розкриває К. Ушинський в своїй "Педагогічній антропології". На його думку, моральне значення мають не уявлення, не знання, але комбінування уявлень з почуттями. Образ Творця тут персоніфікує Добро. З цього приводу він наводить цікавий приклад того, як виховували у Спарті: показуючи дітям п'яного ілота, спартанці комбінували уявлення ("знання") про нього з почуттями огиди. Згодом цю думку концентровано висловить і Василь Сухомлинський: "Істина виховує лише тоді, коли є певне ставлення до неї" (Сухомлинський В., 1976, т. 2, с. 228). Так само до серця доходить лише комбінація уявлень про моральний вчинок і почуття Любові й Добра, джерелом якого є Бог і віра в Нього. Варто тут також ще раз наголосити: не просто божества, бо вони часто спрямовують людину до зла, а Бога Любові й Добра. Моральне значення має лише така мораль, яка поєднана з переживаннями, спричиняє переживання, як пише К. Ушинський, "бере за серце" (Ушинський К., 1983, с. 263).
Таким чином, хоча цінності й віра— поняття різні, вони завжди мусять бути поруч і діяти разом. Це з великою переконливістю доводить також практика нашого народного виховання, нашої етнопедагогіки.
Надійним помічником батьків у вихованні дітей завжди була Церква, глибока віра в ідеали добра, ікона на стіні, яка "стежила за поведінкою дитини", спільна молитва перед образом, релігійні свята і обряди тощо. Памфіл Юркевич зазначає, що людяність у людині "виховується правильними впливами науки, живих прикладів, а надто істинною, теплою релігійністю, до якої все добре не тільки добре, але й священне..." (Юркевич П., 1993, С. 225).
Усі добрі й злі вчинки людини йдуть із її душі. Але без віри і релігії відчинити двері до неї та щось змінити в ній неможливо. "А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого", — каже апостол Павло (Еф. 6:16).
Віра як форма пізнання
Зазвичай під "вірою" розуміють певний духовний стан, коли людина готова визнавати дійсним щось таке, що само собою не є очевидним, не може бути засвідченим або доведеним, а отже, що можна піддати сумніву.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Віра і виховання та розвиток

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок