Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Ґендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків

Ґендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків

Назва:
Ґендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,84 KB
Завантажень:
356
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему:
Ґендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків


Перш ніж аналізувати ґендерні підходи в педагогіці, доцільно в загальних рисах розглянути теорії ґендеру. Перша з них – теорія соціального конструювання ґендеру, або розуміння ґендеру як соціальної конструкції. Розуміння того, що дихотомія статей змодельована і продовжує моделювання культурою, є ключовим положенням, яке ставить під сумнів правомірність сучасного стану речей, який проголошує стать онтологічною категорією, а тим самим виправдовує і надання різних можливостей для розвитку чоловіків і жінок. З цих позицій дається визначення ґендеру як „організованої моделі соціальних стосунків між чоловіками і жінками, що конструюється основними інститутами суспільства”. Виділяють два постулати такого підходу: 1) ґендер конструюється шляхом соціалізації, розподілу праці, системою ґендерних ролей, сім’єю, засобами масової інформації; 2) ґендер формується і самими індивідами – на рівні їх свідомості (тобто ґендерної ідентифікації), прийняття заданих суспільством норм і підлаштування під них (в одязі, зовнішності, манері поведінки тощо). Робити ґендер – означає створювати такі відмінності між хлопчиками і дівчатками, чоловіками і жінками, які не є природними, сутнісними чи біологічними.
Індивід засвоює певні правила поведінки та установки, які суспільство вважає відповідними до їх ґендерних ролей, у процесі соціалізації. Твердження про те, що саме суспільство формує ті чи інші стилі буття чоловіків і жінок, дуже точно і лапідарно виражене Сімоною де Бовуар: „Тобто, в суспільстві існують певні структури, які спонукають людей дотримуватися тих чи інших соціостатевих ролей” [23].
Друга теорія – розуміння ґендеру як мережі, структури чи процесу, тобто ґендеру як стратифікаційної категорії в сукупності інших стратифікаційних категорій, розгляд ґендеру в шерегу таких стратифікаційних категорій, як клас, раса, вік.
Третя теорія – розуміння ґендеру як культурної метафори. Чоловіче і жіноче на онтологічному і гносеологічному рівнях існують як елементи культурно-символічних рядів: чоловіче – раціональне, духовне, божественне, культурне; жіноче – чуттєве, тілесне, гріховне, природне. Чоловіче, чи те, що ототожнюється з ним, вважається позитивним, значущим і домінуючим, а жіноче – негативним, вторинним, субординованим.
Нерідко під ґендером розуміють просто проблему соціального статусу жінки чи чоловіка („ґендерних ролей”). При такому розумінні ґендерна проблема виступає не як основна, а стоїть в ряду інших, більш чи менш важливих.
Є інша постановка проблеми, згідно з якою ґендер – це так звана „соціальна стать”, тобто система взаємин між чоловіками і жінками, створена через соціальні зв’язки (на відміну від природних взаємин). Таке розуміння небезпечне розглядом ґендерних досліджень передовсім і здебільшого в соціології. Ґендер стає тут категорією соціологічною, а ґендерний розгляд розуміють як щось таке, що має відношення до питань соціального функціонування суспільства. Це точка зору змістовніша, ніж просто міркування про статус статей, оскільки ґендерні відносини тут можна представити як основні. Таким чином, відкривається можливість для побудови спеціальної теорії цього питання.
Розуміння ґендеру лише як статусу статей чи „соціальної статі” часто викликає труднощі, оскільки призводить до опозиції між тілом, як біологічною категорією, і ґендером як сутністю, яка за своєю природою соціальна. При такому розумінні ґендерна, соціальна сторона виявляється врешті-решт привілейованою, а тіло нейтралізованим. А це веде до соціального конструктивізму.
На основі аналізу наукової літератури можна виділити два основних типи ґендерних установок – патріархатні і феміністські. Для патріархатних установок характерні наступні особливості: 1) переконання, що в суспільних і сімейних відносинах має існувати жорсткий розподіл чоловічих і жіночих ролей; 2) погляд, згідно з яким чоловікові належить провідна, активна роль у сім’ї і суспільстві, а жінці – підпорядкована, пасивна; 3) переконання, що життєві цінності жінок і чоловіків різні: сім’я і кохання – основні цінності для жінок; справа, робота, самореалізація поза сім’єю – цінності чоловіків; 4) віддання переваги сімейним відносинам, в яких чоловік є главою сім’ї, вносить основний вклад в бюджет сім’ї; 5) приписування жінці в якості головної її ролі в суспільстві – ролі матері, тобто поведінки, пов’язаної з народженням і вихованням дітей; 6) осуд поведінки жінки, в якої домінують орієнтації на самореалізацію поза сім’єю, на кар’єру, професійні досягнення; 7) уявлення про те, що патріархатна модель суспільства природна, зумовлена біологічними відмінностями статей; 8) засудження рівних прав жінки і чоловіка.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Ґендер як соціальна конструкція системи соціостатевих стосунків

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок