Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Тема уроку. Леся Українка – геніальна донька українського народу.

Тема уроку. Леся Українка – геніальна донька українського народу.

Назва:
Тема уроку. Леся Українка – геніальна донька українського народу.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,61 KB
Завантажень:
294
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат з педагогіки
Тема уроку. Леся Українка – геніальна донька українського народу.


Мета. Збагатити знання учнів про Лесю Українку, підвес-ти їх до цілісного уявлення про неї як людину, митця, гро-мадянина. Удосконалювати навички виразного читання і мовлення. Розвивати мислення за допомогою логічних операцій узагальнення, аналогії та ін.
Виховувати інтерес до знань.
Обладнання. Портрет Лесі Українки у рушнику, плакати із записаними на них темою та епіграфом уроку, фотома-теріали, твори письменниці, критична література, касети із записами класичної музики.
Хід уроку
Оргмомент.
I. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація вивчення теми.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Вступне слово вчителя.
Ці слова Лесі Українки:
Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні! —
можна вважати девізом всього її життя. Чому?
Домашнім завданням до уроку було самостійно вивчити біографію Лесі Українки, скласти хронологічну таблицю життя і творчості письменниці.
2. Бесіда.—
Що в біографії письменниці вас найбільше вразило і схвилювало? Які твори Лесі Українки вам відомі? Якою постає в них авторка?
3. Підсумки роботи.
III. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель. І. Франко оцінив Лесю як «...чи не одинокого мужчи-ну на всю соборну Україну». Що він мав на увазі? (Відповіді учнів). Але ж великий Каменяр відзначав і ніжність, і ліризм, її творів. Так, Леся Українка — філософ, геніальний митець і водночас жінка.
Ніхто не може правдивіше розповісти про неї, ніж родичі, друзі, знайомі... Отож час запросити до слова сучасників поетеси. (Виступи учнів, що виконують ролі сучасників Лесі).
Вчитель. Як людина і як митець Леся була дитям Волині. У Звячелі вона народилась, у Луцьку написала свій перший вірш.
Ольга Косач-Кривинюк. Ми, діти, так органічно зрослися зо всім колодяженсько-поліськоволинським, що уважали себе тоді й потім усе життя не за чернігівців, як батько, не за полтавців, як мати, а за волиняків-поліщуків.
Вчитель. Лесі пощастило з родиною. Мати — відома письменни-ця Олена Пчілка. Батько — юрист, людина прогресивних поглядів. У сім'ї виховувалось шестеро дітей, яких єднала не тільки велика лю-бов, а й дружба, спільні духовні інтереси. А все починалося з дитячих ігор... Дуже часто це було перевтілення в казкових, літературних та історичних персонажів, організація вистав — з музикою, костюмами, декораціями. Ставили навіть оперу «Коза-дереза». (Інсценізація уривку з вистави).
Лисичке ходить з віником, обмітає навкруги, чепурить свою хату. Лисичка.
Я Лисичка, я сестричка,
Не сиджу без діла:
Я гусятка пасла,
Полювать ходила.
А тепер мені в неділю
Треба відпочити,
Свою хатку гарнесенько
Треба прикрасити.
А щоб краща, щоб краща
Була моя хатка,
Піти треба у гайочок
Квіточок нарвати.
Кладе віник і біжить веселенько до лісу по квіти.
Другою стежкою вискакує несамовита Коза, перелякана, об-луплена, озирається на всі боки.
Коза (плаче).
Горе мені, горе!
Що маю робити?!
Як дожене старий дід,
Буде знов лупити.
Куди ж мені, бідній,
Куди заховатись?!
Бо так сором
І людям добрим показатись.
Побачивши лисиччину нору, радіє.
А тепер я нікого не боюсь,
Я в цю нору схоронюсь, схоронюсь.
Ховається в лисиччину нору, товчеться й тупоче.
Тим часом Лисичка прибігає з квітками з лісу і чує, що хтось товчеться у неї в хатці.
Лисичка (хитро питає).
Ой, хто, хто
В лисиччиній хатці?
Ой, хто, хто
Прийшов сюди в гості?
Коза (стукотить ногами, стукотить рогами).
Я Коза-дереза,
Півбока луплена,
За три копи куплена,
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Хвостиком замету,
Ніжками затопчу,
Тут тобі й смерть.
Лисичка.
Ой лишенько, ой горенько!
Бідна моя голівонька!
(Утікає до лісу).
Коза (вискакує з нори, пританцьовує).
Я коза-дереза,
Хитра та лукава,
Я лисицю дурну
Добре налякала.
Остап Лисенко. Леся, наша Леся! Здається, зовсім недавно прибігала вона до нас, вигадувала такі ігри, від яких ходором хо-див увесь дім. Мила сусідка, перша царівна дитячих лірій і наш перший режисер.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Тема уроку. Леся Українка – геніальна донька українського народу.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок