Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Діагностичні основи формування і розвитку самостійності молодших школярів у позаурочній виховній діяльності

Діагностичні основи формування і розвитку самостійності молодших школярів у позаурочній виховній діяльності

Назва:
Діагностичні основи формування і розвитку самостійності молодших школярів у позаурочній виховній діяльності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,15 KB
Завантажень:
347
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Діагностичні основи формування і розвитку самостійності молодших школярів у позаурочній виховній діяльності


Успішне розв’язання проблеми становлення самостійності залежить від гармонійного взаємопов’язаного формування провідних якостей особистості молодшого школяра, оскільки реальний розвиток особистості здійснюється як розвиток цілісної системи, яка має суспільну детермінацію. Виявляючись у різних якостях і властивостях, особистість завжди зберігає себе як єдине ціле. У нашому дослідженні, присвяченому вивченню самостійності, ми спиралися на провідні положення психології, згідно з якими самостійність особистості розглядається як: особистісне утворення, яке забезпечує певний характер і рівень поведінки та діяльності; сформованість на основі різних психічних процесів – мислення, волі, почуттів; ставлення особистості до навколишньої дійсності та до самої себе.
Мета цієї статті – за допомогою різних діагностичних методик виявити рівні самостійності в учнів початкових класів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт.
Провідна ідея нашого дослідження полягала в тому, що виховання самостійності як інтегральної якості невіддільне від цілісного розвитку особистості.
Традиційно у психології вивчають вольові якості особистості через прояви фізичного або інтелектуального зусиль. Самостійність як структурне утворення передбачає певний рівень сформованості у молодшого школяра інтелектуальної, вольової та емоційної сфер (О.Висоцький, О.Кононко, В.Котирло, В.Селіванов та ін.).
Для вивчення інтелектуального і вольового зусиль молодших школярів необхідно використовувати ситуацію, у якій вихованець міг би працювати напружено, при тому, що його вміння майже б не впливали на успішність діяльності. У цьому випадку час розв’язання задачі і кількість спроб її вирішити можуть слугувати кількісною характеристикою вольового зусилля в інтелектуальній праці. Причина відмови, поведінка школярів можуть використовуватися для якісного аналізу взаємозв'язку вольових якостей та емоційності дітей.
Проведення обраних нами методик створює ситуацію, коли молодших школярів поставлено в умови подолання труднощів, завдання характеризуються майже повною відсутністю зв’язку з колишнім шкільним досвідом. Як при кількісному, так і при якісному аналізі отриманих результатів оцінці піддаються головним чином досягнення вихованця. Іншими словами, аналізується те, що дитина змогла зробити самостійно, з чим вона самостійно впоралася при виконанні завдань. Припускається, що отримана таким чином оцінка досягнень вихованця свідчить про рівень його самостійності. Але оскільки ми стоїмо на позиції, що самостійність, крім операційно-предметної (об’єктивної) сторони, має ще і власне особистісну (суб’єктивну), то успішне виконання завдання свідчить, на нашу думку, лише про доступність даного виду діяльності для дитини, але при цьому ніяк не розкриваються її психологічні особливості, засоби отримання результату, а, отже, розумова діяльність залишається для експериментатора закритою.
В основу нашого експерименту ми поклали методику “Навчаючий експеримент” С.Рубінштейн, модифіковану нами [10, с. 279-290]. Її теоретичною основою стало вчення Л.Виготського про наявність у дитини двох рівнів розвитку – “актуального” та “зони найближчого розвитку”.
Л.Виготський вважав, що необхідно не тільки реєструвати факт успішного самостійного вирішення завдання, але й виявляти здатність молодших школярів розв’язувати складні для них проблеми, “якщо допомагати шляхом показу спрямовуючого питання до початку рішення та ін.” [4, с. 281-282]. Учні виконують дії спочатку під керівництвом дорослого, у співробітництві з ним, а потім самостійно. Досліджувана якість особистості з’являється не на початку, а лише наприкінці відповідного психічного акту, коли відбувається інтеріоризація дії [9]. А це можливо при взаємодії дитини з дорослим і за рахунок того, що вона оволодіває відповідною віковим особливостям формою спілкування [7]. У цьому контексті доцільно говорити про “співробітництво“, “предметну взаємодію” вихованця з вихователем.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Діагностичні основи формування і розвитку самостійності молодших школярів у позаурочній виховній діяльності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок