Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Становлення та розвиток дискусії у методиці навчання історії в школі

Становлення та розвиток дискусії у методиці навчання історії в школі

Назва:
Становлення та розвиток дискусії у методиці навчання історії в школі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,64 KB
Завантажень:
128
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Становлення та розвиток дискусії у методиці навчання історії в школі


Сучасне суспільне життя в Україні, швидко змінюючись, вимагає відповідних змін і в освіті. Шкільна історична освіта має дати учням не лише суму нових знань, але й сприяти серйозній внутрішній роботі щодо формування власного ставлення до ідей, цінностей та інформації, обробка та вибір якої потребують від школярів уміння аналізувати факти й судження, аргументовано захищати власну точку зору. Зміна навчальних пріоритетів зумовила посилення уваги до методів і технологій інтерактивного навчання, зокрема дискусії.
Останнім часом у методичній літературі з’явилася низка матеріалів, присвячених дискусії, яку досліджували в контексті інтерактивних технологій навчання О.Пометун, Л.Пироженко, О.Колеченко, моделювання процесу навчання в школі – К.Баханов, М.Кларін, активних та інтерактивних методів навчання – Б.Бадмаєв, організації та проведення різних видів діяльності – М.Короткова та О.Степанищев, співставленя понять “диспут” та “дискусія” – Р.Осадчук, О.Фідря, Г.Відаймо та І.Хоменко, класифікації їх різновидів – О.Савчук, способів організації груп під час обговорення – В.Приходько, їх організації та проведення – О.Ісаєва, особливостей організації окремих видів дискусії (круглого столу) – Г.Головченко.
Однак, незважаючи на те, що вивчалося широке коло проблем, було проведено багато досліджень, певні аспекти застосування дискусії залишилися поза увагою сучасних дослідників. Тому мета статті полягала в дослідженні процесу становлення та розвитку дискусії у методиці навчання історії в різні історичні періоди.
Дискусії в навчанні почали застосовувати ще в Стародавній Греції. У V ст. до н.е. Сократ використовував метод питань та відповідей (діалектичний діалог), який пізніше дістав назву “сократичної бесіди”. Філософ вважав, що за допомогою цього методу народжувались думки, а спільний пошук істини створював певні етичні взаємини між учителем та учнем. Специфічними у сократівському методі були “іронія” та “майєвтика” (за формою), “індукція” та “визначення” (за змістом). Головними засобами іронії були натяки, прислів’я, порівняння, завдяки яким у співрозмовника виникали сумніви у правильності традиційних уявлень. Такий метод дозволяв, з одного боку, активізувати процеси мислення, а з іншого – психологічно підтримати учня [7, c.65]. Сократ не визнавав нічого, в чому не був упевнений особисто і чого б він не дослідив за допомогою власного розуму. На цій підставі він не пропонував учням нічого в готовому вигляді. Спосіб навчання у Сократа був досить невимушеним, розмовним; виходячи з найближчого та найпростішого, мислитель завжди знаходив необхідні приклади у звичайних речах [12, c.32].
Багато уваги приділили вивченню дискусійно-діалогічного аспекту розв’язання спірного питання видатні грецькі філософи Платон і Аристотель. Сутність діалогу, на їх думку, “прихована” в постановці проблеми. Її пізнання та розкриття неможливе без урахування думки іншої людини, без протилежного погляду. В одному зі своїх діалогів Платон доводив, що продуктивність навчання зростає, коли учні, наслідуючи своїх учителів, спостерігають за їх суперечками, занурюються в суть проблеми. Дискусії Платона будувалися на основі розробки системи аргументів (доказів). Логічний підхід до методу характеризувався жорстким аналізом та аргументацією, завдяки чому, учасники, дотримуючись прийомів формальної логіки дискусії, приходили до певного остаточного висновку. Поширеними способами аргументації в дискусіях були “супровідні” методи: ілюстрації, конкретизації за допомогою фактів, аналогії, розподілу на види, приведення до роду, знаходження суперечностей [7, c.66].
Ж.Уссінг у фундаментальній праці “Виховання та навчання у греків та римлян“ (1899 р.) відзначав досить широке використання дискусій у період античності. У розділі, присвяченому риторській школі, вчений пише, що вчителі з особливою увагою слідкували за тим, щоб хлопці розповідали історії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Становлення та розвиток дискусії у методиці навчання історії в школі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок