Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Архітектурна лексика української мови у писемних пам’ятках і лексикографічних працях кінця ХVІ-початку ХVІІ ст.

Архітектурна лексика української мови у писемних пам’ятках і лексикографічних працях кінця ХVІ-початку ХVІІ ст.

Назва:
Архітектурна лексика української мови у писемних пам’ятках і лексикографічних працях кінця ХVІ-початку ХVІІ ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,24 KB
Завантажень:
155
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Архітектурна лексика української мови у писемних пам’ятках і лексикографічних працях кінця ХVІ-початку ХVІІ ст.


Вивчення галузевих терміносистем зумовлене екстралінгвальними (культурними, соціально-історичними, психологічними) та інтралінгвальними (внутрішньомовними та міжмовними) чинниками. Дослідження архітектурної термінології сучасної української мови неможливе без розгляду вузькоспеціальних питань про зміст та історію архітектурної науки, без вирішення загальних проблем лексикології, дериватології, граматики та історії літературної мови. Особливістю слів на позначення архітектурних понять є те, що вони створені різними народами світу і формувалися протягом багатьох віків. Тому в українській архітектурній терміносистемі маємо нашарування різних історичних епох і значну кількість запозичень.
Оскільки архітектурна термінологія української мови ще не була предметом системного діахронно-синхронного наукового лінгвістичного дослідження, одним із важливих завдань є необхідність простежити особливості її формування у певні періоди. Цікавим для дослідження виявився період кінця ХVІ–початку ХVІІ ст., коли посилилося зближення України із Західною Європою, в архітектурі якої панували ренесанс та раннє бароко; тривало зростання кількості міст і перетворення найвизначніших із них в осередки освіти й культури; відкривалися православні школи і друкарні; розпочалося наближення освіти через вивчення латинської мови до загальноєвропейських вимог. На запрошення освічених магнатів в Україні працювали іноземні архітектори, переважно вихідці з Північної Італії, відкривалися будівельні цехи, під час вступу до яких і по закінченні навчання передбачалися спеціальні іспити з виготовлення дерев’яних макетів споруд або креслеників архітектурних деталей. Тут навчали мулярській і різьбярській справі, а майстрів називали: будовничий, муляръ, лЂпяръ [1, с.151-153]. Ці факти свідчать про настання нової доби в історії української архітектури.
Архітектурна справа того часу була тісно пов’язана з будівельною, тому певну частину досліджуваних лексем можна віднести до групи архітектурно-будівельної лексики. Метою цієї роботи є дослідження архітектурної лексики кінця ХVІ–початку ХVІІ ст. Поставлена мета визначає такі завдання роботи: охарактеризувати особливості архітектурної лексики цього періоду за писемними пам’ятками та лексикографічними працями, виділити тематичні групи, з’ясувати провідні тенденції творення слів на позначення архітектурних понять.
Серед документів Львівського Ставропігійського братства знаходимо такі, що безпосередньо описують процес планування і зведення будівель. У Договорі між братством та мулярським майстром Павлом Римлянином про будівництво Успенської церкви (датований 2 березня 1591 року) читаємо:”…будет муровати церковъ…”, “А прийдет до труднейших формъ тесати взоры или ритя та будетъ вєдлугъ роботы ему заплата…”. У Контракті між братством і Войтіхом Капіносом на продовження будівництва Успенської церкви із зятем Павлом Римлянином знаходимо: “на каптєлЂ надворные и плазы великие суровый каменъ, филяри…”. Відомий дослідник цих пам’яток М.Худаш пояснив слова, що зустрічаються у текстах. На позначення частин будинку, які виготовляються з каменю, ужито слова: каптєлъ (лат.) – як і сучасне капітель, є назвою верхньої частини колони; филяръ (лат.) – стовп; балясъ (гр.) – відповідає сучасному “балюстрада”; плази (пол.) – плити відповідної форми; суровый каменъ – камінь-сирець ; взоры (взоръ) (слов’ян.) – вирізьблений на камені орнамент; ритя – (від рити), що означає “різьба” або “вирізьблена деталь”. М.Худаш відносить ці слова до мулярської і каменярської лексики. Серед теслярської лексики, опрацьованої дослідником, знаходимо: платва (польс.) – балка, яку кладуть вздовж стіни для закріплення на ній кроков; подвалина – балка, що становить основу дерев’яної стіни; кроква – два бруси, з’єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах; вязанє – спосіб сполучення кінців дерев’яних брусків чи дощок при будуванні будинку [2].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Архітектурна лексика української мови у писемних пам’ятках і лексикографічних працях кінця ХVІ-початку ХVІІ ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок