Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Роль і місце української мови і літератури у громадянському вихованні

Роль і місце української мови і літератури у громадянському вихованні

Назва:
Роль і місце української мови і літератури у громадянському вихованні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,02 KB
Завантажень:
407
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Роль і місце української мови і літератури
у громадянському вихованні


У деяких мовах значення «мова» і «народ» виража-ються синкретично в одному слові. Так, ці два значен-ня експлікує російська мова (рядки О. Пушкіна «Слух обо мне пройдет по всей Руси великой, И назовет меня всяк сущий в ней язык: И гордый внук славян, и финн, и ныне дикий Тунгус, и друг степей калмык»), де слово язык означає «народ» і «мова». Це свідчить про те, що в свідомості людей поняття «мова» і «народ» тісно пов'язані: один народ — це ті, хто розмовляє однією мовою. Саме мова об'єднує народ і відрізняє його від інших народів. Таким чином, етнічний і мовний роз-поділ людей взаємопов'язані і, як правило, збігаються. Спільність мови, культури і самосвідомості є суттєвими ознаками нації.
Зв'язок мови з характером етносу чи не найкраще відчувають письменники, слово для яких є головним інструментом творення народних характерів, типажів, зображення самобутніх рис психології етносу. М. Го-голь зауважив: «І всякий народ, що носить у собі запо-руку сил, повний творчих здібностей душі, своєї яскра-вої осібності й інших дарів Божих, своєрідно відзна-чився своїм власним словом, що ним, висловлюючи яку тільки є річ, передає цим висловом частину влас-ного свого характеру» («Мертві душі»).
Найголовнішим чинником є самосвідомість: люди-на усвідомлює, що вона належить до певного етносу, і всі члени цього етносу усвідомлюють, що вони станов-лять етнічну спільність, відмінну від інших етнічних спільнот. Для усвідомлення окремішності народу най-головнішу роль відіграє мова. Мова поєднує людей біль-ше, ніж класова, партійна, релігійно-конфесійна належ-ність, більше, ніж історія народу (її не всі знають), а іноді навіть більше, ніж етнічне походження. Напри-клад, Агатангел Кримський, Марко Вовчок, Юрій Клен (Бургардт), Василь Вишиваний (австрієць Вільгельм фон Габзбург), В'ячеслав Липинський, Софія Русова, які не мали в собі ні краплини української крові, але укра-їнська мова духовно поєднала їх з українським наро-дом. «Ні прозвання, ні віросповідання, ні сама кров предків не робить людину належністю тієї чи іншої на-родності [...]. Хто якою мовою думає, той до того народу належить», — писав син датчанина і німкені, але росій-ський учений, творець тлумачного словника російської мови В. Даль. Подібну думку знаходимо і в О. Потеб-ні: «Єврея, цигана, татарина, німця, зросійщених нас-тільки, що мовою їхньої заповітної думки стала росій-ська мова, ми не можемо зарахувати ні до якого народу, крім російського» [Потебня 1993: 186]. Однак, як заз-начають В. Іванишин і Я. Радевич-Винницький, «не слід ототожнювати в кожному випадку мовну ознаку людини з почуттям патріотизму, а в нашому — з по-чуттям українськості. Через різні обставини люди час-то не володіють рідною мовою, однак при цьому збері-гають щирі почуття до України» [Іванишин, Радевич-Винницький 1994: 119]. Спільноти, утворені на основі єдності мови, виявились історично витривалішими, ніж державні утворення з їхньою політичною й еко-номічною єдністю, про що свідчить розпад Австро-Угорської та Російської імперій. Отже, після самосві-домості (генетичного коду, генної пам'яті) дуже важ-ливе значення для утворення етносу має мовний код (соціальна пам'ять). І чим вища форма організації спільноти, тим вагоміша роль мови в консолідації членів спільноти.
Важливим чинником є і державна окремішність, самостійність, яка інколи перекриває мовний фактор. Так, коли населення США стало усвідомлювати себе окремою нацією, бажання національне виокремитися стало стимулювати виникнення й розвиток американ-ського варіанта англійської мови, який навіть зафіксо-ваний у словнику Уебстера. Можна нині стверджувати про різні латиноамериканські варіанти іспанської мо-ви, своєрідний австрійський варіант німецької мови. Можливо, всі ці варіанти з часом, за умови невтручан-ня інших зовнішніх чинників, переростуть у справжні окремі мови, як це маємо у випадку з болгарською і македонською, сербською і хорватською мовами (подіб-но було з румунською і молдавською).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Роль і місце української мови і літератури у громадянському вихованні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок