Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Скачати реферат: Інтеграційні процеси в освітньому просторі

Інтеграційні процеси в освітньому просторі / сторінка 4

Назва:
Інтеграційні процеси в освітньому просторі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,87 KB
Завантажень:
153
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Важливими носіями цих пошуків стають символи каменю, міста, заліза, світла й пітьми. “Місто-гора” художника справляє враження апокаліптичного привида: “Місто, замкнене стінами, піднеслося над безоднею. А вгорі янголи сурмлять, провіщаючи кінець світу, й поволі згортають свиток неба [4, с. 250]”. Линник своє мистецтво звів до ступеня теоретичної проблеми, “намагаючись втекти від порожнечі себе й світу [4, с. 226]”. Образ міста, відтвореного В.Домонтовичем, вибудовується на індивідуально-психологічному осягненні урбанізованого простору. У відтворенні архітектурного дихання Катеринослава вчувається особлива трепетність письменника, адже це його рідне місто. “Усе довколо лине в зелі. Квітнуть акації. Білі ґрона обтяжують дерева, що простяглись вздовж пішоходів, що густими купами тиснуться на бульварі по середині проспекту, що суцільне зелено-біле тло утворюють в довколишніх садах. Чи є ще друге таке запашне на Україні місто? [4, с. 211]”. Місто дитинства, розстріляне за перших років революції, “уламки колишнього побуту”, “втішний полон згадок про минуле” пробуджують і загострюють емоційно-чуттєве сприйняття героя. Через художні образи першого міста, що будують люди під наглядом варязького князя, закутого в залізо, цілинного ґрунту, на якому це будівництво відбувається, виражає письменник власні думки. Тому мистецька дискусія з приводу визначення вартості “Варязької церкви” як об’єкта культурної спадщини, покладена В.Домонтовичем в основу роману, в підтексті виражає думку автора про майбутнє своєї країни.
У романах “Дівчина з ведмедиком” та “Доктор Серафікус” перед нами розкривається духовно-мистецька атмосфера Києва перших десятиліть ХХ ст. В.Домонтович створює своєрідний путівник міста Києва того часу, коли “революція перестала бути забавкою для естетів”. На нашу думку, інтелектуальні романи В.Домонтовича придатні до вивчення контексту доби та історії міста Києва в часи “психологічної астенії” початку ХХ ст. Індивідуальність естетично-образного мислення В.Домонтовича дозволяє створити такий образ міста, який вирізняє його романістику серед кращих зразків урбаністичної прози початку ХХ ст. – від “Вальдшнепів” М.Хвильового; від таких, може, недооцінених творів, як “Перехресні стежки” І.Франка, “Андрій Лаговський” А.Кримського і, нарешті, проблемних соціально-психологічних творів В.Винниченка та інтелектуальних романів “Місто” В.Підмогильного, “Недуга” Є.Плужника, “Честь” М.Могилянського.
У зв’язку з порушеною темою міста як комплексного явища, що ставить проблему існування людини в найрізноманітніших переплетеннях (соціальних, культурно-духовних, особистих і, звичайно, інтимних), хочемо наголосити, що в романі “Недуга” Є.Плужника урбанізований простір сприяє розкриттю глибинних зрушень у свідомості головного героя, в часи найбільшої душевної муки Іван Семенович блукає вулицями міста, яке “зустрічає його хором дзвінких голосів, але в гомінкій рухливій юрбі він почуває себе млявим і тихим, таким не підхожим до всіх, самотнім [7, с. 181]”. Йдеться, зокрема, про зосередженість довкола типово екзистенційно проблематики, коли у фокусі художнього осмислення опиняються питання буття у світі. Властиво, синтез мистецтв стає структурною частиною інтелектуальної прози, філософсько-естетичні рефлексії відображають світоглядні орієнтири авторів. В аналогічному ключі відбувається моделювання дійсності у творі “Честь” М.Могилянського, архітектурний пейзаж міста пронизаний різноманітними кодами (історичний, мистецький, психологічний) і розрахований на ерудованого читача. Письменник розмірковує над пам’ятками світової архітектури своєї доби, згадуючи імена Растреллі, Ринальді, Гварангі, Вороніна, Захарова. В цьому пасажі можна відшукати і ставлення М.Могилянського до Києва, який у його сприйнятті “не має жодного архітектурного стилю, навіть архітектурні безглуздя в ньому безстильові [6, с. 127]”. Прагнення письменників до повноти життя неминуче реалізується як у відтворенні власного інтелектуального досвіду, так і в зображенні перебігу психічних процесів і станів персонажів, а “міська людина” – інтелігент, службовець, науковець, робітник, стають справді великою традицією українського роману.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Інтеграційні процеси в освітньому просторі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок