Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Психофізіологічний аспект формування у майбутніх учителів музики виконавсько-інструментальних навичок

Психофізіологічний аспект формування у майбутніх учителів музики виконавсько-інструментальних навичок

Назва:
Психофізіологічний аспект формування у майбутніх учителів музики виконавсько-інструментальних навичок
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,32 KB
Завантажень:
300
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Психофізіологічний аспект формування у майбутніх учителів музики виконавсько-інструментальних навичок


Модернізація і динамізм сучасного життя в умовах демократизації суспільства та бурхливий розвиток новітніх інформаційних технологій вимагають мобільності й радикальних змін освіти у XXI столітті. Саме тому в основних положеннях законів України “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, Державної програми “Вчитель” та “Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті” висвітлено спрямованість на забезпечення виховання особистості, здатної чітко орієнтуватися в реаліях і перспективах сучасної соціокультурної динаміки, розвитку й соціалізації дітей та молоді, їх підготовки до життя та праці, тобто самостійної реалізації в суспільстві. Однією з найважливіших умов модернізації освіти в державі є підвищення професіоналізму педагогічних кадрів, посилення пошуку інноваційних технологій і впровадження їх у систему навчання. Це стосується й фахової підготовки майбутніх учителів музики, тим більше, що неконтрольований науково-технічний прогрес та його пагубний уплив на виховання суспільства в цілому спричинив занепад музичного мистецтва. Реалії вимагають надання пріоритетного значення грі на музичних інструментах учителів музики у процесі їх професійної діяльності, що неможливе без оволодіння системою виконавських навичок.
Проблема формування музично-ігрових навичок інструменталістів розглядалась у працях Ф.Бузоні, Ф.Ліста, К.Мартінсена, Г.Нейгауза та інших видатних виконавців та визначних педагогів. Зокрема, першими, хто звернувся до вирішення цих питань, були Ф.Бах, К.Дакен, Ф.Куперен, Ж.Рамо та інші представники клавірного мистецтва. Розвиток музично-виконавської майстерності призвів до створення наприкінці XIX – на початку XX століть двох головних напрямків, кожен з яких висунув специфічні методи формування фахових навичок. Перший з них отримав назву “анатомо-фізіологічної школи”. Його основоположники спрямовували всю свою увагу лише на виконавські рухи, використовуючи основні положення й наукові досягнення в галузі анатомії і фізіології (Р.Брейтгаупт, Л.Деппе, Ф.Штейнгаузен та інші). В основі другого напрямку (“психотехнічної школи”) була відмова від створення універсальних рухів на основі фізіологічних даних з відривом від конкретно поставлених художніх задач. Уся увага представників цього напрямку була спрямована не на фізіологію рухів, а на психологічну сферу особистості виконавців (В.Бардас, Ф.Бузоні, Й.Гофман, Ф.Ліст, К.Мартінсен та інші). У сучасній науковій літературі вирішення проблеми формування виконавських навичок простежується у працях Ю.Бая, М.Давидова, Ю.Цагареллі, О.Шульпякова, Д.Юника та інших.
Разом з тим, поза увагою науковців залишився психофізіологічний аспект формування виконавських навичок у музикантів-інструменталістів. Саме тому спостерігається необхідність у ретельному аналізі їх змісту та структури, оскільки чіткого визначення зазначеного феномену поки ще немає. У теорії та методиці навчання музики простежуються різні погляди з цього приводу. Зокрема, виконавські навички трактуються як: елементарні “частинки” майстерності гри інструменталістів (Н.Дьяченко, І.Котляревський, Ю.Полянський); феномен музичного вираження, який залежить перш за все від змісту твору (Є.Тімакін); вироблена здібність організму щодо реагування на вимоги певної ситуації непомітною для свідомості і волі відповідною дією (С.Савшинський); автоматизовані елементи усвідомленої діяльності (Т.Беркман).
Серед вищеназваних “визначень” виконавських навичок музикантів-інструменталістів лише останнє трактування цього феномену знаходить методологічне підтвердження у психології (М.Дьяченко, Л.Кандибович, С.Рубінштейн та інші). Натомість, за дослідженнями В.Давидова, О.Леонтьєва, К.Платонова та інших науковців, інтерпретація поняття “навички” включає дії, які виступають основними компонентами діяльності і входять до її структури. За їх переконаннями, дії у процесі автоматизації стають операціями, тобто складовими навичок вищого порядку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Психофізіологічний аспект формування у майбутніх учителів музики виконавсько-інструментальних навичок

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок