Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Сценарій виховного заходу “І рушник вишиваний на щастя на долю дала”

Сценарій виховного заходу “І рушник вишиваний на щастя на долю дала”

Назва:
Сценарій виховного заходу “І рушник вишиваний на щастя на долю дала”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,51 KB
Завантажень:
273
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат
Сценарій виховного заходу “І рушник вишиваний на щастя на долю дала”


“І рушник вишиваний на щастя, на долю дала”
Мета: Ознайомити студентів із давнім символом слов’янських народів (і зокрема – українського) – вишитим рушником. Розкрити його красу, поетичність, чистоту. Прищеплювати учням цікавість до народних звичаїв, обрядів, пісень.
Виховувати в учнів почуття глибокої поваги до предків, своїх рідних і близьких, що несли до наших днів і зберегли глибину символу – вишитого рушника, що захоплює красою, історією, значенням.
Обладнання: Вишиті рушники, портрет Т.Г.Шевченка (вишитий), паляниця хліба на рушникові прикрашена калиною.
План і хід уроку
Вступне слово викладача.
Зараз – особливий час. Ми звертаємось до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, то можливо, життя наше буде більш радіснішим, духовно багатшим.
Сьогодні наш урок народознавства називається “І рушник вишиваний на щастя, на долю дала” (звучить грамзапис пісні А.Малишка “Рідна мати моя”. 2 куплети).
Викладач. Пісня ця зачаровує прекрасними словами поета А.Малишка і не менш прекрасною музикою Платона Майбороди. І захоплює вона уже не одне покоління людей, бо її мелодія, слова перегукаються з найріднішим, найближчим для кожної людини образом рідної людини – образом матері, яка дарує своєму сину, виряджаючи його в далеку дорогу життя – вишитий рушник, як символ материнського благоговіння, любові.
(Після цих слів діти разом з учителем співають 3 куплет пісні “Рідна мати моя”:
“...Я візьму той рушник,
простелю наче долю,
В тихім шелесті трав,
в щебетанні дібров.
І на тім рушникові
оживе все знайоме до болю:
і дитинство, й розлука,
й твоя материнська любов”.
Викладач. (Продовжує розмову, говорить, звертаючись до всіх присутніх на уроці). Ось сьогодні про рушник ми починаємо нашу розповідь. Учасниками нашої пошукової групи ми надаємо слово.
(За столом сидять студенти, що займаються пошуковою діяльністю).
1-й студент. Рушник на стіні, давній звичай. Не було, здається, жодної оселі, котру не прикрашав би рушник.
2-й студент. Рушник з давніх-давен був своєрідним обличчям оселі, відтак і господині. В тому, скільки і які були рушники, створювалась думка про жінку, її дочок. І завжди цінувалися рушники справжніми пошанувачами.
3-й учень. Вишитий рушник створював настрій, був взірцем людської працьовитості. З рушником ушановували появу немовляти в родині, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого, шлюбували дітей, зустрічали рідних і гостей; проводжали людину в останню путь. Молодята на весіллі ставали на рушник. Про це співалося в давній українській пісні.
(Дівчата співають пісню “Ой, у лузі криниця стояла”).
4-й учень. Рушник і хліб – одвічні людські символи. Хліб на рушникові був в усі часи високою ознакою гостинності.
(Стук в двері. В аудиторію заходить бабуся Оксана у вишитій кофтинці, великій квітчастій хустині з китицями).
Бабуся. Щедрий вечір, добрим людям на здоров’я!
(Викладач запрошує бабусю пройти до столу, сісти. Бабуся дякує студентам, що запросили її на урок народознавства. Звертаючись до бабусі, дівчата просять розказати що-небудь про рушничок).
Бабуся. Еге, рушничок... Колись без рушника й заміж не виходили. Ось я пам’ятаю, як закохалась у свого Петра, то все думала не стільки про нього, як про скриню, в яку посаг складала. І все вишивала рушники.
Сорок – не сорок, як люди кажуть, а хоча б дюжина була – старостів пов’язати та світлицю прикрасити. А до цього ми знайомилися із своїми майбутніми женихами на вечорницях, на ігрищах.
Викладач. А ось дівчата заспівають пісню “Ой на горі два дубки”, яка відтворює цей момент у житті сільської молоді.
(Дівчата співають пісню. Після цього дівчина з пошукової групи продовжує).
Дівчина. У кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитись рушниками. Готувати рушники – означало дбати про дівочий посаг.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Сценарій виховного заходу “І рушник вишиваний на щастя на долю дала”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок