Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Особистісно-діяльнісний підхід як умова розвитку та саморозвитку студентів у процесі професійної підготовки у ВНЗ

Особистісно-діяльнісний підхід як умова розвитку та саморозвитку студентів у процесі професійної підготовки у ВНЗ

Назва:
Особистісно-діяльнісний підхід як умова розвитку та саморозвитку студентів у процесі професійної підготовки у ВНЗ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,02 KB
Завантажень:
431
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Особистісно-діяльнісний підхід як умова розвитку та саморозвитку студентів у процесі професійної підготовки у ВНЗ


Перехід до нової особистісної парадигми у межах вищої освіти, підготовлений розвитком педагогічної думки в Україні та за її кордонами передбачає безпосереднє входження студентів до складного простору соціальної, професійної (педагогічної) та особистісної самореалізації. Педагогічна професія – з числа тих, де особистість і професія педагога – сплав, що дає можливість дорослому і дитині досягти високої мети: взаємно збагачуватися і впливати один на одного, реалізуватися у житті. У зв’язку з цим постає проблема знаходження, розробки та реалізації адекватних природних розвитку та саморозвитку особистості молодої людини підходів на тлі існуючих суперечностей.
Мета цієї статті – розкриття сутності особистісно-діяльнісного підходу в процесі підготовки майбутніх педагогів в умовах ВНЗ.
У сучасних довідниках слово ”підхід” розкривається як сукупність прийомів, способів (у впливі на будь-кого, будь-чого, у вивченні чого-небудь, у веденні справи).
І.А.Зимня “підхід до навчання” у ВНЗ розуміє, по перше, як світоглядну категорію, у якій відбиваються соціальні настанови суб’єкта як носіїв суспільної свідомості; по друге, як глобальну та системну організацію освітнього процесу, що включає усі його компоненти і самих суб’єктів педагогічної взаємодії (викладача, учителя – учня, студента, слухача ІПК); по третє, як поняття, що є ширшим за поняття стратегії навчання і повинно включати в себе відповідні методи, форми, прийоми. Авторка називає такі ознаки особистісно-орієнтованого підходу у навчанні: організація суб’єкт-суб’єктної взаємодії, створення умов для самореалізації, активізація суб’єктів освіти, забезпечення єдності зовнішніх і внутрішніх мотивів того, хто навчається, одержання задоволення від вирішення поставлених завдань у співробітництві з іншими, забезпечення умов для самооцінки, саморегуляції, самоактуалізації, перенесення акценту педагога на позицію фасилітатора.
Слова ”Особистісний підхід” досить часто звучать у психологічній та педагогічній літературі й уже декілька десятиріч означають особливий принцип, загальний спосіб підходу до дитини в її вихованні та навчанні.
Про особистісний підхід одним із перших психологів заговорив В.М.Бєхтєрєв. У виступі на Міжнародному з'їзді лікарів в Амстердамі (1907 р.) він сформулював тезу, що пролунала по-новому та до цього часу не є застарілою: ”Якщо ми будемо піддавати декількох осіб визначеним експериментам, то виявиться, що кожна особа дасть свої особливі результати, що випливають з особливостей її особистості. Інакше кажучи, при зовсім однакових зовнішніх умовах різні особи будуть показувати неоднакові переживання”.
Особистісний підхід у межах освіти проголошено провідною тенденцією сучасної педагогічної теорії і практики, хоча не має однозначного розуміння. Часто він зустрічається на рівні буденної педагогічної свідомості як гуманістичний принцип спілкування педагога і вихованців, пов’язаний з ідеями поваги до особистості дитини, партнерства, співробітництва, діалогу. Таке бачення є логічним продовженням вчення про прийняття дитини як особистості класиками педагогічної думки М.Монтессорі, Ж.-Ж Руссо, Л.Толстого, Г.Сковороди та інших.
У радянській педагогіці тривалий час в освіті існувало розуміння особистості як виховання її за заданими властивостями, хоча вже тоді у психолого-педагогічних дослідженнях поруч з підходом колективного нівелювання особистості у вигляді альтернативного зустрічалося трактування особистості як пріоритету індивідуальності в освіті.
Треба звернути увагу на твердження, що ”особистісний підхід” не означає, що від дорівнює врахуванню індивідуально-психологічних особливостей і скрізь, де є врахування останніх, має своє місце особистісний підхід. Особистісний підхід виступає як підхід до людини, з розумінням її як системи, що визначає усі інші психічні явища.
Аналіз психолого-педагогічних робіт дає підстави зупинитися на деяких поглядах, що спрямовують авторське бачення цієї проблеми.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Особистісно-діяльнісний підхід як умова розвитку та саморозвитку студентів у процесі професійної підготовки у ВНЗ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок