Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Державний земельний банк: функції під час проведення денікінської аграрної реформи в Україні

Державний земельний банк: функції під час проведення денікінської аграрної реформи в Україні

Назва:
Державний земельний банк: функції під час проведення денікінської аграрної реформи в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,27 KB
Завантажень:
347
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Державний земельний банк: функції під час проведення денікінської аграрної реформи в Україні


Стан наукового вивчення теми дозволяє констатувати, що істориків більше цікавили і цікавлять на сучасному етапі військові, суспільно-політичні, конфесійні та інші аспекти, пов’язані з діяльністю Білого руху в період революції[1] Козерод О. Историографические проблемы белого движения на Украине. – Х.,1998. – 122с.[1]. Натомість менше уваги приділялося і приділяється нині соціально-економічним сюжетам у роботі білогвардійських урядів, наприклад спробам модифікувати аграрний сектор. З іншого боку, не применшуючи ролі та значення наукового доробку радянських істориків-аграрників, об’єктивно назріла необхідність доповнити знання із раніше не висвітлюваних сюжетів із історії денікінського аграрного законодавства. Це, зокрема, стосується функцій Державного земельного банку у проведенні аграрної реформи А. Денікіна з огляду на сучасні можливості у доступі до раніше заборонених джерел, наприклад періодичної преси вказаного періоду.
Після відставки В. Колокольцева із посади Голови земельної комісії, її очолили О. Билимович та В. Чиліщев. Новопризначене керівництво активно співпрацювало з представниками періодичної преси, з’ясовуючи своє розуміння завдань, що перед ними стояли, основний зміст запланованих аграрних нововведень. Так, В. Чиліщев у інтерв’ю кореспонденту „Киевской жизни” чітко окреслив ті моменти, що, на його думку, повинні міститися в доопрацьованому „Земельному положенні”, а також визначив його призначення. У першу чергу, на переконання співголови земельної комісії, повинно бути однозначно вирішено, яка кількість землі та якої категорії підлягала відчуженню. По-друге, яка кількість землі та якої категорії не відчужувалась. По-третє, порядок переходу угідь від екс - до нових власників[2] Жуков. Земельная реформа (Беседа) // Киевлянин. – 20. 10. 1919. – №48.[2].
Були оприлюднені й інші моменти, пов’язані зі змінами в аграрному секторі: В. Чиліщев розкрив джерело фінансування реформи. Ним мав стати Державний земельний банк, утворений за рахунок злиття Селянського і Дворянського банків. Авторами земельної реформи на нього покладалися важливі функції: 1) оцінювання землі, що підлягала купівлі-продажу; 2) розподіл угідь, які внаслідок добровільного чи примусового відчуження перейдуть до банківського земельного фонду; 3) визначення максимального та мінімального розмірів ділянок, що могли придбати селяни у банка.
Одним із актуальних питань, що активно обговорювалося членами Особливої наради (білогвардійський уряд) при Головнокомандувачу Збройними Силами на Півдні Росії, пресою, громадськістю була проблема методів оцінювання угідь, відчужених у великих землевласників, що підлягали продажу селянам. До революції застосовувалися різні підходи, сутність котрих зводилася до визначення чистої прибутковості десятини за 3-5 років, котра капіталізовувалася у певний відсоток. Проведені таким чином підрахунки корелювалися регіональними ринковими цінами на землю. Однак за умов, що склалися в аграрному секторі Наддніпрянщини у 1919 р., такий підхід нереально було застосувати. З іншого боку, без оцінювання землі унеможливлювалися як її продаж, так і проведення власне земельної реформи. Як вихід із такого замкненого кола, працівники Державного земельного банку запропонували за критерій оцінювання взяти родючість ґрунту. Їхній варіант підрахунків зводився до наступного. На підставі збережених у маєтностях великих землевласників, угіддя котрих підлягали відчуженню, записів щодо врожайності за останні роки вивести середні показники. Потім середні тверді ціни на продовольство перемножити на середню врожайність, це і була середня валова прибутковість десятини. Вирахувавши із цього показника витрати, пов’язані з обробітком ґрунту, закупівлею насіннєвих фондів тощо, отримували чисту прибутковість землі, а шляхом капіталізації – її вартість. У випадку відсутності таких записів працівники банку радили залучати дані статистики або інші джерела та на їхній основі здійснювати підрахунки[3] Будберг.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Державний земельний банк: функції під час проведення денікінської аграрної реформи в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок