Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Впровадження принципу індивідуалізації в навчально-виховний процес початкової школи

Впровадження принципу індивідуалізації в навчально-виховний процес початкової школи

Назва:
Впровадження принципу індивідуалізації в навчально-виховний процес початкової школи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,98 KB
Завантажень:
289
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Впровадження принципу індивідуалізації в навчально-виховний процес початкової школи


У Законі України “Про загальну середню освіту” зазначено, що освіта має бути спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості [2]. Реалізація цих завдань може забезпечуватись лише за умови здійснення особистісно орієнтованого навчання, виховання і розвитку кожного учня.
Індивідуалізація навчально-виховного процесу як складова особистісно орієнтованої моделі освіти привертала увагу таких видатних педагогів як: Я.А.Коменського, Д.Локка, Ж.-Ж.Руссо, Г.Песталоцці, К.Ушинського, Б.Грінченка.
Питання індивідуалізації навчання активно досліджуються з середини ХХ століття, що знайшло своє відображення у працях Ш.О.Амонашвілі, В.О.Сухомлинського, О.Я.Савченко, Н.М.Бібік та інших.
Забезпечення потреб розвитку і виховання учнів передбачає безпосередню залежність проектування змісту і методичного забезпечення від вікових та індивідуальних особливостей дітей. Основою всіх нововведень є реальне знання дитячих можливостей та прогнозування потреб найближчого розвитку потреб особистості.
Педагог повинен пам’ятати, що кожна дитина неповторна, вона має свій індивідуальний темп росту і розвитку, що передбачає індивідуальний спосіб навчання. Тому надзвичайно важливо створити такі умови, які сприяли б навчанню відповідно до рівня розвитку, забезпечували б у процесі навчання розвиток здібностей та інтересів школярів.
Індивідуалізація – це процес постійного спостереження за формуванням дитини як особистості, адаптування матеріалів та занять, отримання інформації від сімей, взаємодія з дітьми, метою якої є підтримка їх розвитку.
Можна індивідуалізувати завдання для кожної дитини, якщо педагог знає, в якій послідовності вона виконує завдання, можна адаптувати матеріали відповідно до рівня її розвитку, ускладнивши чи полегшивши їх, можна міняти роль, яку відіграє вчитель у становленні особистості, залежно від потреб дитини.
Загальні вікові особливості в кожної дитини проявляються по-різному. Це пов’язано, по-перше, з тим, що дитина народжується з властивими тільки їй задатками , типологічними особливостями нервової системи, певними якостями органів чуттів і мовлення; і, по-друге, зі своєрідними умовами соціального оточення, в якому проходить її розвиток і виховання. Школяреві такі умови має забезпечити освітній заклад. О.Я.Савченко зазначає, що необхідно вчити дітей не для школи, "а для повноцінного життя, яке вони прикрашатимуть своїм сумлінням і добрими вчинками" [9,388].
Педагогічний досвід постійно підтверджує усталене в психології твердження, що визначальну роль у розвитку особистості дитини відіграють умови виховання.
Очевидним також є і факт впливу біологічного фактора. Інертність, повільність функціонування нервової системи породжують уповільнення сприйняття та осмислення інформації, впливають на процес формування рухових та розумових дій. Так, для дитини із “нестримним” типом нервової системи характерна підвищена імпульсивність, відволікання уваги, часто втрата мети діяльності. У дітей меланхолічного типу більш низький рівень працездатності, проте більш висока чутливість до педагогічного впливу.
Дитина розвивається як цілісна, унікальна індивідуальність, яка характеризується природженими властивостями, неповторним життєвим досвідом і, як наслідок складної взаємодії цих факторів, різними індивідуально-психологічними особливостями. Шість років, прожитих дитиною до школи, – це період надзвичайно інтенсивного розвитку, в результаті якого вона набуває досить чітко виражені риси своєї індивідуальності, які проявляються в темпераменті, відносинах, здібностях і навичках.
У формуванні індивідуальності, розвитку індивідуальних відмінностей дитини великого значення набувають такі чинники:
Організація та зміст навчально-виховної роботи в освітніх закладах, визначені комплексним нормативним документом – Державним стандартом початкової загальної освіти [9]. Відповідно до загальнодержавних цілей початкового навчання в змісті освіти мають ураховуватися такі основні елементи:
- система знань (уявлень, понять, фактів, зв'язків, залежностей) про природу, людину, суспільство, техніку тощо;
- система загальних способів навчальної діяльності;
- досвід індивідуальної творчої діяльності;
- досвід емоційно-вольового, морального, естетичного ставлення людини до навколишньої дійсності, вміння користуватися системою цінностей суспільства.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Впровадження принципу індивідуалізації в навчально-виховний процес початкової школи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок