Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Методи самовиховання і саморозвитку

Методи самовиховання і саморозвитку

Назва:
Методи самовиховання і саморозвитку
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,54 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Методи самовиховання і саморозвитку
План
1. Самостійність діяльності
2. Духовний саморозвиток
3. Самовиховання і саморозвиток на основі прикладу
4. Долання перепон і труднощів
5. Розвиток самодисципліни і само опанування
6. Статева стриманість
7. Моральний гарт характеру
8. Участь у доброчинній діяльності й жертовність

Самостійність діяльності
Процес становлення повноцінного характеру можливий лише за умов високого рівня самостійної життєдіяльності людини, її паростки закладаються в перші роки життя дитини. Людина ще чимало осягне, на життєвому шляху вона зможе уточнювати свої морально-етичні чи світоглядні засади, розвивати свої здібності тощо, але якщо в ранньому віці не зміцниться хребет її самостійності й самовідповідальності, то все життя залежати їй від інших людей. І вже ні освіта, ні творчі здібності не компенсують цього. Людина залишиться "нездібною самостійно продиратися через гущу життєвих невдач, перепон, безнастанних зусиль" (Біланюк П., 1938, с. 7).
Дитяча душа прагне самостійності. Тільки в цьому віці ми часто чуємо: "Я сам!" Проте для батьків чи виховників часом дуже важко передати дитині право на самостійну діяльність. Так її "виховувати" легше. Батьки з сильним власним характером іноді схильні "ламати впертість" (читай — самостійність) дитини і на все життя залишати її неспроможною до незалежної діяльності. А між тим, якщо дитина не навчиться бути вільною і самостійною в стосунках зі своєю матір'ю, то коли вона цього навчиться? І чи навчиться взагалі? "Щоб у дитини утворювався характер або принаймні накопичувалися для нього великі матеріали, слід, щоб дитина жила серцем(!) (так автор позначає чуттєву серцевину людини. — О. В.) і діяла волею, а цьому часто перешкоджають старші своїм втручанням у виховання дитини: або замикаючи дитину на цілий день у школу, або заважаючи їй почувати і бажати, словом, жити практично тими ж безперестанними моральними сентенціями і всякого роду обмеженнями. Ось чому, між іншим, наша доба, доба многовчення, характеризується великою кількістю нікчемних характерів" (Ушинський К., 1954, т. 1, с. 441).
Зрештою, розвиток самостійності гальмується не тільки тоді, коли дитині грубо забороняють, але й тоді, коли на основі "демократичної" взаємодії сильного (виховника) і слабкого (дитини) ініціатива стихійно перехоплюється батьками і вчителями. У таких випадках вони начебто лише "пропонують" свої варіанти рішень і обґрунтовують це тим, що ці рішення вигідніші, "раціональніші". Однак більшу користь для характеру вихованця дав би гірший, але власний вибір, ніж кращі рішення, але чужі. Навіть за умови добрих стосунків і теплого ставлення до вихованця можливий деспотизм і позбавлення його самостійності. Як і деспот, добрий батько і добрий вчитель можуть виховати слабовільну людину, якщо над нею постійно висить їхній авторитет, якщо дитина сама схиляється перед ним. Під впливом такого авторитету в небажаному напрямку йде самовиховання. Так це, зрештою, буває і з народами. Коли сильний "обнімає" по-братськи меншого, програє завжди слабший.
Самостійність виховується лише в процесі самостійної діяльності, що ініціюється самим вихованцем. Вона також пов'язана з почуттям свободи. Вільна людина — завжди самостійна. "...Сучасна школа і сучасне виховання... повинні залишати розумний простір для самостійного життя серця і волі дітей, у якому тільки й можуть бути накопичені матеріали для майбутнього характеру" (Ушинський К., 1954, т. 1, с. 441).
Духовний саморозвиток
На стані душі кожної людини позначаються ті впливи, які йдуть ззовні. Це — впливи найперше реальних людей: наших батьків, знайомих, духовних і громадських діячів, учителів тощо. Чималий внесок у наш духовний розвиток зробили ті люди, яких ми колись знали і які, можливо, вже не живуть, але все ж свій вплив на нас продовжують чинити. Ними можуть бути і "квазіособистості", якими є, наприклад, літературні герої. Всі вони важливі для нас лише тому, що виступають носіями (виразниками) певних духовних вартостей, певних ідеалів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Методи самовиховання і саморозвитку

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок