Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> Академічне професійне навчання на народних інструментах: тенденції та перспективи розвитку

Академічне професійне навчання на народних інструментах: тенденції та перспективи розвитку

Назва:
Академічне професійне навчання на народних інструментах: тенденції та перспективи розвитку
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,37 KB
Завантажень:
177
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Академічне професійне навчання на народних інструментах: тенденції та перспективи розвитку


Питання особливостей становлення і розвитку професійного навчання на народних інструментах в Україні були і залишаються об’єктом досліджень вітчизняних учених. Так, низка праць М. Давидова присвячена висвітленню проблем розвитку професійної підготовки фахівців народно-інструментального мистецтва, деякі відомості щодо навчання на народних інструментах також містяться у розвідках Є. Бортника, Д. Грудіної, М. Даньшева, Р. Ескіної, Ю. Лошкова.
Однак, попри значимість доробку вчених, у вітчизняному мистецтвознавстві відчутно бракує досліджень, присвячених історичному розвитку академічного професійного навчання на народних інструментах. Відтак, метою даної доповіді є визначення тенденцій та перспектив розвитку академічного професійного навчання на народних інструментах на сучасному етапі.
У період становлення незалежності України спостерігається значна активізація розвитку національної музичної освіти загалом і професійного навчання на народних інструментах зокрема. Це значною мірою пов’язано із радикальними змінами і новими тенденціями в розвитку музичної культури України. Зокрема, відбувається переорієнтація музично-культурної політики на відродження основ національної свідомості, духовності, гуманізму.
Слід відзначити, що на сьогоднішній день в Україні існує п’ять оригінальних, самобутніх шкіл народно-інструментального мистецтва, до них належать Харківська, Київська, Одеська, Львівська та Донецька школи.
Витоки Харківської школи народно-інструментального мистецтва сягають 1920-х рр. Діяльність її пов’язана з іменами відомих культурно-громадських діячів, музикантів В. Комаренка і Г. Хоткевича. У 1926 р. у Харківському музично-драматичному інституті було організовано кафедру народних інструментів, де закладалися підвалини професійної підготовки виконавців на народних інструментах [1, c. 202–203]. До того ж, Г. Хоткевичу належить роль засновника професійної школи бандурного мистецтва. Митцем була розроблена комплексна програма викладання гри на бандурі, що поєднувала детальне пізнання історико-теоретичних, технічних, репертуарних, художніх та педагогічних аспектів.
Київська школа народно-інструментального мистецтва заснована видатним педагогом і музикантом М. Гелісом у 1930-х рр. Він був організатором і першим викладачем класу народних інструментів (а згодом – кафедри) Київської консерваторії. Митець, вивчаючи різні методики, виконавські стилі, інтерпретації музичних творів провідними музикантами свого часу, відбираючи все корисне і доцільне та на основі власного педагогічного досвіду розробив методику навчання грі на народних інструментах.
Історія Одеської школи гри на народних інструментах бере початок у 1930-х рр. У цей час у Робочій консерваторії було відкрито відділ народних інструментів, де існували класи баяна, домри, диригування, оркестровий клас. У 1945 р. в Одеському музичному училищі, а в 1949 р. – в Одеській консерваторії було відкрито відділи народних інструментів. Фундатором кафедри народних інструментів Одеської консерваторії була музикант широкої ерудиції, диригент і теоретик В. Базилевич, яка вела класи баяна, ансамблю, диригування. Програми кафедри були спрямовані на підготовку фахівців широкого профілю: виконавців, диригентів, педагогів, інструментознавців, методистів.
Львівська школа народно-інструментального мистецтва започаткована у 1946 р., коли у Львівській державній консерваторії було відкрито класи народних інструментів, зокрема акордеона, баяна та домри. Очолив відділ народних інструментів відомий в Україні музикант, випускник Київської консерваторії Г. Казаков. Під його керівництвом встановлюються зв’язки з педагогами суміжних інструментальних кафедр, створюються навчальні плани, програми викладання гри на народних інструментах, організовується оркестр [2, c. 134].
Донецька школа гри на народних інструментах виникла у середині 1960-х рр. Саме в цей період у Донецькій консерваторії було засновано кафедру народних інструментів, де навчали грі на домрі, балалайці, баяні, існував оркестровий клас.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Академічне професійне навчання на народних інструментах: тенденції та перспективи розвитку

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок