Головна Головна -> Реферати українською -> Педагогіка -> ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТАРШОКЛАСНИКА ЗА САМОРОЗВИТОК ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЮ СВОЄЇ ОСОБИСТОСТІ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТАРШОКЛАСНИКА ЗА САМОРОЗВИТОК ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЮ СВОЄЇ ОСОБИСТОСТІ

Назва:
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТАРШОКЛАСНИКА ЗА САМОРОЗВИТОК ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЮ СВОЄЇ ОСОБИСТОСТІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,81 KB
Завантажень:
52
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Стрімкі соціально-економічні зміни нашого суспільства, трансформація цінностей та орієтирів започаткували нові виміри психічної культури особистості. Вони вимагають створення та впровадження нових технологій формування та розвитку особистості, «конструктивності» психолого-педагогічних впливів. Тому виникає необхідність в перегляді підходів до тих проблем, які тривалий час знаходяться в центрі уваги дослідників і отримали своє теоретичне та практичне вирішення в межах попередньої психолого-педагогічної системи. Однією з них є комплексна проблема відповідальності особистості.

Радянська психологія і педагогіка виходили з постулату «детермінації» відповідальності особистості, який вказує на соціальне коріння цього явища, його детермінацію з боку суспільства загалом та конкретних соціальних груп, членом яких впродовж свого життя виступає людина. Низка психолого-педагогічних робіт присвячена виявленню основних умов, прийомів, факторів, котрі впливають на формування особистості в різні вікові періоди.

В інших дослідженнях відповідальність виступає як соціально-психологічний феномен, який залежить від рівня розвитку груп, позицій індивіда в цих групах, характеру спільної діяльності людей. Лейтмотивом всіх цих робіт є твердження, що відповідальність, конституйована перш за все як соціальна відповідальність, виступає показником розвитку особистості, критерієм її зрілості. В свою чергу, зрілість виражається в потребі «самореалізації не себе в суспільстві, а себе для суспільства». Розділяючи основні положення такого підходу, ми разом з тим вважаємо, що самореалізація себе в суспільстві повинна розглядатись як рівноправна складова в загальній структурі взаємодії людини зі світом.

Більш того, в умовах перехідного періоду, коли нові орієнтири суспільного життя та розвитку, нові цінності недостатньо сформовані, саме ця складова виходить на новий план. Потреба особистості в реалізації себе в суспільстві, яке динамічно, але не завжди послідовно і рівномірно змінюється, виступає в наш час як основна проблема психології та всього комплексу суспільних дисциплін.

Особливого значення ця проблема набуває в контексті особистісного та професійного самовизначення старшокласників. Раніше молоду людину готували до життя в певному, стабільному суспільстві, з усталеною системою цінностей, норм, правил, моделей життєвої та професійної кар'єри. Визначатися в такому суспільстві означало перш за все обрати одну з нормативних моделей, ідентифікуватися з нею, адаптувати її до своїх індивідуальних особливостей та уподобань. Нова суспільна ситуація не створює таких нормативних засад для самовизначення, вона вимагає від старшокласника значно більших зусиль, послідовної внутрішньої роботи, оцінки та прогнозування великої кількості змінних. «Епіцентром» такої роботи ми вважаємо психологічну відповідальність особистості.

Відповідальність виступає як особистісний механізм реалізації необхідності. К.О.Абульханова-Славська, опираючись на дослідження Ж.Піаже, Л.Кольберга, Р.Хайдера, в яких акцентувались когнітивні аспекти відповідальності (передбачення наслідків і на цій основі своєчасна регуляція поведінки) або моральні аспекти (автономна регуляція поведінки на основі вільного вибору суб'єкта), визначає відповідальність як «гарантоване особистістю досягнення результату своїми силами при заданому самим суб' єктом рівні складності» [1989].

Відмітимо складові цього визначення:

- усвідомлене прийняття, добровільність відповідальності;

- забезпечення суб'єктом цілісності, самостійності та успішності;

- гарантованість результату власними зусиллями навіть за несприятливих умов;

- задання самим суб'єктом «масштабу» його активності та ініціатив.

Слід зазначити, шо йдеться про виший рівень розвитку відповідальності, її найбільш концентрований вираз. Саме цей рівень за своїми механізмами співвідноситься з механізмами саморозвитку та самореалізапії особистості. Саморозвиток виступає процесом цілеспрямованих, програмованих змін особистості, детермінованих нею самою, її образом світу, образом «Я», волею і діями. Тісно пов'язаним процесом є самореалізапія - виявлення, об'єктивація внутрішніх можливостей особистості, її здібностей та устремлінь.

Відповідальність створює психологічний простір для саморозвитку та самореалізації, задає мотиваційно і ситуаційно вивірені орієнтири для розгортання цих процесів. Вона визначає зони оптимального співвідношення зовнішніх вимог шодо особистості з одного боку, та рівня домагань особистості і її актуальних можливостей, з іншого. В цьому зрізі відповідальність виступає як контролюючий механізм, котрий захитає особистість, задає її стійкість шодо зовнішніх дестабілізуючих впливів і внутрішніх невиважених ініціатив. Одним з вимірів відповідальності є суб'єктивний локус контролю особистості.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТАРШОКЛАСНИКА ЗА САМОРОЗВИТОК ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЮ СВОЄЇ ОСОБИСТОСТІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок